Ірина Гондюл: «Що дає вивчення віршів напам’ять?»

0

Вивчення віршів напам’ять мало що дає! Такої думки вчителі німецької школи.

Мова та література в закладі освіти Німеччини – не два різні предмети. Вони лаконічно поєднані в Deutsch (німецька).

У школі відсутній конкретний перелік творів, які потрібно прочитати або вивчити напам’ять. Учитель пропонує перелік можливих творів для вивчення, а діти обирають спільною думкою ті, які вони хочуть читати й опрацьовувати. До переліку обов’язково входять і твори авторів сучасності.

Скільки читати – дитина вирішує сама. Напам’ять у школах вірші вчать лише за бажанням. Оскільки завчання віршів не тренує особливо нічого. Час відбирає, так.

Людська пам’ять побудована таким чином, що вона потребує більш емоційної прив’язки. Зрозумілий дитині текст, що сприйнятий через емоційно-візуальний ряд, запам’ятовується ніби сам собою. А от спроби впхнути в голову текстові об’єми без емоційної складової – марна трата часу. А текст забувається учнем ще до кінця уроку.

Тому діти програють вірш у вигляді театральних постановок, можуть писати твори за ним, пробують намалювати його, розповісти вірш своїми словами, описуючи звуки чи запахи, які є в історії, що описана у вірші.

Тупе зазубрювання, не прив’язане до емоційної пам’яті, до розуміння прочитаного, аж ніяк не розвиває пам’ять і користі не приносить.

Замість вивчення віршів напам’ять учителі в німецькій школі обирають написання власних віршів учнями. Тому дітей навчають різним прийомам того, як це можна зробити.

Автор: Ірина Гондюл, учитель, Німеччина

osvita.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я