Контрнаступ починається. Наступні кілька тижнів будуть вирішальними – The Economist

0
280

Британський тижневик The Economist пише про те, що є безліч ознак, які свідчать про початок українського контрнаступу, і розглядає різні сценарії його перебігу. Далі незначно скорочений переклад тексту.

Протягом тижнів Збройні Сили України проводили розвідувальні та формувальні операції вздовж 1000-кілометрової лінії фронту, шукаючи слабкі місця і збиваючи росіян із пантелику.

Зараз Україна випробовує оборону противника з небаченою за останні місяці інтенсивністю, атакуючи окупантів на низці позицій на сході та півдні. Очевидне руйнування Каховської дамби 6 червня, якщо це справді була російська диверсія, як уважають західні військові джерела, стало чітким свідченням того, що росіяни вже відчувають тиск.

Найближчими днями цей тиск посилиться. Основні сили ще не відправлені в бій. Операція триватиме до літа. Однак те, що станеться в найближчі тижні, визначить майбутнє не лише самої України, а й усього безпекового порядку в Європі. Момент прийняття рішення настав.

Завдання України полягає в тому, щоб показати Путіну, його поплічникам, його співвітчизникам і широкому світові, що росія не може перемогти; що це вторгнення було помилковим із самого початку; що росія не може здолати Україну і її західних прихильників; і що найкращий варіант для Кремля – це здатися, перш ніж росія зазнає ще більших втрат і приниження.

Це нелегке завдання, і ризик невдачі є реальним. Але завдяки дивовижній рішучості України, а також сильній і несподівано об’єднаній підтримці Заходу, успіх можливий. Зараз він вимагає найсильнішої дипломатичної та військової підтримки, а також найчіткіших зобов’язань із боку Заходу, що він стоятиме поруч з Україною протягом багатьох наступних років. путін більше не повинен мати можливості брехати собі чи своєму народу про безглуздість обраного ним напрямку.

Ось чому цей момент настільки критичний. Росіяни добре окопалися і зміцнилися після місяців мобілізації, яка поповнила запаси гарматного м’яса. Уявіть собі найгірший випадок: контрнаступ України згасає, її війська розпорошуються або використовуються надто економно, щоб досягти результату.

Якщо це станеться, це буде руйнівна поразка. Попри жалюгідні результати російської армії в багатомісячних боях за місто Бахмут, вона, проте, почне здаватися добре підготовленою проти української армії. Голоси, що закликають Україну припинити воювати й почати переговори, стануть гучнішими, навіть попри те, що припинення вогню залишить росії майже 20% окупованої нею території України, а російські обіцянки про мир нічого не варті.

Це було б перемогою для путіна – не цілковитою, про яку він колись мріяв, але успіхом у досягненні його запасної мети – підірвати Україну, якщо її не вдасться повернути до складу російської імперії. В НАТО і Європейському Союзі лунатимуть докори в бік України. В США, які наближаються до президентських виборів, що викликають розбіжності, посилиться тиск із вимогою урізати кошти, які, як стверджують критики з табору республіканців, уже витрачаються даремно.

Але боротьба може піти й по-іншому. Уявіть, що війська загарбників під натиском ЗСУ побіжать назад до матінки-росії, боячись оточення, як це сталося на Харківщині у вересні минулого року. Це було б серйозною поразкою для путіна. Він втратив понад 100 000 убитими й пораненими, витратив десятки мільярдів доларів на військову техніку і зруйнував свої економічні відносини з Європою та США – і все це було б марно.

З наближенням літа Україна, ймовірно, відтіснить росіян на двох основних напрямках, здобуваючи територію, але не спричиняючи повномасштабного колапсу. Перший напрямок, на якому наразі відбувається найбільша активність, – це Донбас. Однією з чітких цілей України є позбавлення росіян здобутків на цьому напрямку. Якщо путін почне втрачати навіть ті території, які він утримував з моменту свого першого вторгнення в 2014 році, а також ті, які він захопив з лютого минулого року, йому, його генералам і російському народу стане очевидно, якої помилки він припустився.

351343774_298829772480111_7213873362314842219_n.jpg

Фото ілюстративне. Джерело: Генштаб ЗСУ

Іншою метою, безумовно, буде просування на південь. Україна намагатиметься зруйнувати «сухопутний міст», який з’єднує росію з Кримом. Якщо їй це вдасться, все зміниться. Крим стане ізольованим, його буде важко забезпечувати й захищати. Руйнування Каховської ГЕС уже загрожує його водопостачанню. Велика кількість російських військ може бути відрізана і захоплена в полон. Україна отримає назад частину свого узбережжя на Азовському морі. Навіть якщо вона не зможе досягти узбережжя, просування на достатню відстань, щоб поставити під приціл своїх гармат автомобільні та залізничні шляхи зі сходу на захід, які постачають Крим, було б важливим кроком.

Проте ні Україна, ні Європа не будуть у безпеці, доки путін вважатиме, що може розпочати нове вторгнення пізніше. Тому Захід повинен розуміти, що його зобов’язання мають тривати роками. Поки росія залишається загрозою, Україна потребуватиме достатньої кількості зброї, щоб утримувати лінію фронту, хай де б вона проходила.

Що це означає на практиці, потрібно узгодити зараз – як ще один сигнал росії про безглуздість мрій про те, що ця війна може одного дня закінчитися для неї успіхом. Члени НАТО розділилися в думках щодо того, чи має Україна стати членом Альянсу, і в будь-якому випадку це не може статися, поки триває війна. Тому західним державам, які прагнуть цього, слід негайно розробити набір гарантій безпеки для України, які будуть надійними, на відміну від порожніх слів минулого.

Без чіткого договору це буде важко, але можливо. США, наприклад, мають юридичні зобов’язання надати Ізраїлю і Тайваню зброю, необхідну їм для самозахисту. Гарантії повинні охоплювати системи озброєнь, боєприпаси, навчання і підтримку для зміцнення власної оборонної промисловості. Чим більше країн підпишуть їх, тим переконливішими вони стануть – і тим важче буде їх скасувати, якщо буде обраний україноскептик на кшталт Дональда Трампа. Після припинення бойових дій західні сили стримування можуть бути розміщені на українській землі.

Страх України й надія Путіна полягає в тому, що Захід розфокусує свою увагу. Лише успішний контрнаступ і надійні гарантії безпеки можуть змусити росіян усвідомити, що війна путіна є марною – що він ніколи не досягне успіху, а може лише зазнати поразки або падіння.

texty.org.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я