Я так її, я так люблю
мою Україну убогу,
що проклену святого Бога,
за неї душу погублю!
(Тарас Шевченко)
Боже, закрий нам небо
від ворога-москаля!
Нам стільки вогню не треба,
від нього вже стогне земля.
Нам стільки смертей не треба,
зруйнованих доль і хат.
Боже, закрий нам небо,
бо знов скаженіє кат.
Я не прошу про НАТО,
його не боїться ворог.
Благаю я Божу Матір,
Покрий нас своїм омофором!
Архістратиже Михайле
і всі Небеснії сили,
уклінно і слізно прохаю,
закрийте небо над Києвом!
Над Бучею, над Ірпінню,
над Харковом, над Дніпром!
Хай нам з висоти повіє
Божим теплом і добром!
Ворог руйнує ганебно
душі, тіла і храми.
Боже, закрий нам небо! —
плачуть малята й мами.
Скоро розквітне квітка
цієї страшної весни.
Хай більше не сняться діткам
ці гобліни, пси війни.
І пташці вертати вже треба
Із вирію в Україну.
Боже, закрий нам небо,
бо спалить собі вона крила!
Ворог нічим не гребує,
грабує, вбиває, стріля.
Боже, закрий нам небо
і зупини москаля!
Невже ж тобі байдуже, Боже,
до України, до нас?
Невже пролунає прокляття,
яке обіцяв Тарас?
Боже, чи є в тім потреба,
щоб люди втратили віру?
Боже, закрий нам небо!
Пошли перемоги і миру!
7 березня 2022
Прокоментуєте?