Михайло Слабошпицький: Шевченківська премія. Про сучасні особливості продукування інформації

0
436

Здається, ми не усвідомлюємо доглибно того, що живемо в інформаційну добу. Сьогодні інформація часто важить значно більше, аніж те, про що в ній ідеться. Бо інформація – це не точна, безстороння констатація, а інтерпретація, котрою можна до невпізнання викривити в будь-який бік зміст повідомлюваного. Можна “продати” масам безнадійно тухлий товар: харчовий продукт, ідею, квазіполітика і т.ін. Буденний приклад. Мінкульт і Ко «освоїли» з держбюджету понад мільйон гривень. Списали те на створення нової концепції Шевченківської премії та новий варіант її візуальної атрибутики й взагалі – аудентики. Одне слово, максимальної дешевченковізації. Цей акцент виразно потвердив і президент Зеленський, який, звершивши ритуал уручення премій, умудрився жодного разу не назвати лауреатів лауреатами, а пойменовував їх переможцями, й виявив особливу винахідливість (в дусі 95-го кварталу!) для того, щоб жодного разу не назвати імені Шевченка. А ЗМІ (слава Богу, не всі!) захлиналися від захвату: як оригінально! як по-новому! без шароварщини! без хуторянства!

А “найправдивіший” телеканал 1+1 безсоромно брехав: дивіться, який рівень – вперше Шевченківську премію вручали в Національній опері!

І довірливі жертви телезомбоящика відповідали на брехню, тобто інформацію (?!) тотальним захопленням. Бачте, мовляв, усе змінюється на краще. Все в процесі “пакращення”. І, здається, ніхто з них не знає чи не пам’ятає, що саме тут, в Національній опері, найвища премія держави вручалася десятки разів. Це – ще одне потвердження: сьогодні інформацією , а точніше її інтертріпацією, можна не тільки людям мізки перевернути, а й усесвітню турбулентність накликати!

На фото: таким є дизайн «осучасненої» в турборежимі Шевченківської премії

Джерело — УЛГ

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я