8—10 жовтня відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль письменників-перекладачів «Кочур-фест», організований видавництвом «Саміт-книга» за підтримки Європейської академії наук, мистецтв і літератури, Ірпінської міської ради та Національної спілки письменників України. Прес-конференція, круглий стіл, презентації, екскурсії і творчі виступи — програма фестивалю була насиченою і вже традиційно охоплювала два літературних центри країни — Київ та Ірпінь.
Стартував фестиваль прес-конференцією в «Укрінформі», під час якої учасники — організатори, перекладачі, видавці, письменники, представники Української Асоціації зовнішньої політики, Агентства з обслуговування театральної та концертної діяльності Департаменту культури КМДА, Ірпінської міської ради та ін. обговорили проблеми і завдання, пов’язані з просуванням української книжки на європейському й азійському культурному середовищі, а європейських і східних авторів — в Україні, обмінялися досвідом у сфері культурної дипломатії, організації міжнародних літературно-мистецьких заходів тощо.
Налагодженню більш тісного діалогу культур літератори присвятили зустріч у залі секретаріату Будинку письменників НСПУ, де голови двох національних творчих письменницьких організацій України та Казахстану — Михайло Сидоржевський і Улугбек Есдаулетов — підписали Меморандум про співпрацю і домовились про провідний статус Казахстану як ключової країни на «Кочур-фесті» у наступному році.
«Щороку «Кочур-фест» обирає одну з країн, яка стає ключовою, — зазначає директор видавництва «Саміт-книга» Іван Степурін. — Цього разу нею стала Туреччина. Вона активно проявляє себе в літературі, і нам дуже приємно, що провідні письменники Туреччини Метін Ченгіз та Мелек Езлем Сезер, незважаючи на пандемію, приїхали до нас», — повідомив директор видавництва «Саміт-книга» Іван Степурін.
Із нагоди урочистого відкриття фестивалю українській літературній спільноті представили міжнародних гостей із Туреччини і Казахстану, а також Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Бельгії Алекса Ленартса. Модерував зустріч письменник-перекладач, секретар Європейської академії наук, мистецтв і літератури, заступник голови Київської організації НСПУ, професор КНУ імені Тараса Шевченка Дмитро Чистяк, який також вручив почесні відзнаки ЄАНМЛ відомому казахському письменнику Бахитжану Канап’янову, турецькому поетові Метину Ченгізу, українському поетові Дмитру Спірку за збірку «Лазур — наш берег», що вийшла друком у Бельгії, та Сергієві Анпілогову за визначну громадську та культурну роботу, зокрема на чолі громадської організації «Гуманітарний проєкт». Лунали привітання, вірші гостей і їхні переклади українською. Також, користуючись нагодою, Посол Бельгії спільно з ведучим і членами журі вручив нагороди юним переможцям 5-го Всеукраїнського студентського конкурсу перекладів франкомовної поезії Бельгії, ініційованого Асоціацією викладачів французької мови України — цього року відтворювали вірші Шарля Ван Лерберга. Голова Київської організації НСПУ Марія Морозенко вручила Іванові Степуріну Почесну грамоту за втілення в життя важливих культурних проєктів.
«Цей фестиваль унікальний, адже попри всі перешкоди, складну санітарну обстановку нам вдалося запросити дуже цікавих письменників. Те, що з нами був голова Спілки письменників Казахстану, це, звичайно, великий перспективний крок. Сподіваюся, що в подальшому в нас будуть нові й дуже цікаві проекти. Те, що з нами були провідні турецькі письменники, — це теж розширення нашого простору в тюркськомовному світі», — розповідає Дмитро Чистяк.
На дипломатичному аспекті фестивалю наголошують й інші його учасники. Зокрема, головний редактор журналу «Всесвіт», письменник-перекладач Дмитро Дроздовський пояснює: «Цього року в Ірпені Іван Степурін представив низку конкретних літературних проєктів, спрямованих на формування українського стенду на Лондонському книжковому ярмарку в 2022 році. Сподіваюся, що ці важливі кроки з розвитку культурної дипломатії буде реалізовано за підтримки української держави. Чинником сучасної культурної дипломатії є «Кочур-фест». Фестиваль утверджує в культурній пам’яті ім’я легендарного перекладача — Григорія Кочура, який був тлумачем вершинних творів іноземних літератур. До кожного фестивалю «Саміт-книга» разом із Дмитром Чистяком готують книжкові видання — українські переклади творів іноземних авторів, які відвідують фестиваль. А отже, маємо конкретні справи — успішні проєкти, які показують, що діалог культур навіть у ковідний час можливий».
Наступного дня учасники фестивалю переїхали в Ірпінь, де разом із київськими письменниками і видавцями взяли участь у круглому столі «ІІІ Міжнародний фестиваль письменників-перекладачів «Кочур-фест»: здобутки, проблеми, перспективи», під час якого були окреслені сучасні реалії літературного процесу на міжнародному рівні, продемонстровані втілені перекладацькі проекти й зазначена потреба глибшого взаємопроникнення культур.
Біля джерел фестивалю з ірпінської сторони є радниця Ірпінського міського голови, депутат Віолета Дворнікова. «Коли я понад три роки тому почала активно спілкуватися з письменниками і безпосередньо «Саміт-книгою», мене зацікавив цей напрямок роботи. Я на той час дуже хотіла провести в місті «Гоголь-фест». Але згодом зрозуміла, що варто організувати власний фестиваль, який був би однією з наших візитівок. Так і з’явився «Кочур-фест». Звісно, невипадково це фестиваль саме перекладачів, адже всі знають, що в нас є музей Кочура і що Ірпінь славиться своєю літературною і перекладацькою історією».
На жаль, карантин дуже вплинув на формат проведення фестивалю, бо початково задумувався він як масштабне дійство з кількома сценами на набережній річки Ірпінь, із групами перекладачів та літераторів, із масштабною концертно-розважальною програмою. «Сподіваємося, що в найближчому майбутньому нам вдасться його провести так, як планували. Однак навіть за нинішніх умов фестиваль на слуху, про нього знають у багатьох країнах. Минулого року нас із Іваном Степуріним за організацію фестивалю такого рівня було нагороджено в Парижі».
В Ірпені літератори відвідали міську бібліотеку для дітей, де Благодійний фонд «Бібліотечна країна» спільно з Віолетою Дворніковою презентували нове бачення розвитку бібліотеки, перетворивши її на креативний простір «Читай-місто». Подібний проект уже втілений у кількох містах України, однак на Київщині поки що немає жодного закладу, який би пішов цим шляхом. Суть задуму полягає в необхідності переобладнання приміщення та розробки всієї програми діяльності бібліотеки під виховні цілі дітей в екологічному напрямку. За словами заступниці голови БФ «Бібліотечка країна» Люсьєни Шум, такі «зелені бібліотеки», окрім своїх основних завдань, служать своєрідною моделлю втілення на практиці різних елементів побуту екологічного характеру і, звісно, несуть величезну просвітництву місію — гармонійного співжиття з природою. Яким саме може стати простір Ірпінської бібліотеки для дітей — стане відомо згодом, коли фахівці нададуть до обговорення перші конкретні пропозиції.
Яскравою подією фестивалю стали виступи його учасників на центральній площі Ірпеня «Вільний мікрофон». До нього підійшли не лише закордонні гості, з якими познайомилися напередодні і які долучилися під час фестивалю, а й місцеві поети і барди, зокрема, Олександр Борщевський, Олександр Редич, Олександр Есаулов, Юлія Бережко-Камінська та інші. Своєрідним продовженням живого спілкування став творчий вечір у бібліотеці імені Максима Рильського. Цього разу вже надали слово тим письменникам із-за кордону, які через ситуацію з пандемією не змогли приїхати особисто, зате зробили спеціальні відеозвернення. Зокрема, з Албанії, Бельгії, Болгарії, Італії, Польщі, Португалії, Румунії та ін.).
Також на фестивалі була представлена книжка-путівник по Києву очима турецького гостя Метіна Ченгіза. Як розповідає Іван Степурін, за результатами фестивалю заплановано видання україно-турецького путівника з фотографіями Києва, «що буде цікаво не лише турецьким читачам, а й українським. Думаю, що наше видавництво спільно з управлінням туризму Києва організує й зустрічну пропозицію для турецької сторони, щоб один із наших авторів поїхав до Туреччини і підготував подібний путівник по Стамбулу очима українця. Як бачимо, фестиваль скріплює зв’язки культурних і літературних традицій різних країн світу».
Представили й антологію української поезії французькою мовою, над якою працював Дмитро Чистяк, видану у бельгійському видавництві «Боґдані» за редакцією дійсного члена Європейської академії наук і мистецтв у Зальцбурзі Єтона Келменді. До третього видання книжки увійшло понад 50 авторів — від Тараса Шевченка до Назарія Назарова. Прозвучали також музичні перлини (зокрема французькою з представленої антології) у виконанні талановитої артистки Наталії Полтавець.
Заключним акордом «Кочур-фесту» стала зустріч його учасників та організаторів з органами державної і муніципальної влади Ірпеня «Бізнес і культура», що відбулося в приміщенні Ірпінської міської ради. Домовились про пошуки шляхів інтеграції державної та приватної підтримки літературно-мистецьких проєктів, посилення співпраці між українською, турецькою, грузинською та європейськими культурними осередками, обмін досвідом, увічнення та поширення доробку Григорія Кочура в Україні та за кордоном тощо.
«»Саміт-книга» реалізує важливу соціокультурну місію, спрямовану на розвиток контактів між письменниками різних країн світу, які приїжджають до нашої країни й відкривають творчу лабораторію Григорія Кочура. Дмитро Чистяк — унікальний перекладач, який силою свого таланту поєднує літературні світи. Сподіваюся, що перший номер «Всесвіту» в 2022 році ми розпочнемо з добірки турецьких авторів, а також перекладів віршів голови правління Спілки письменників Казахстану», — додає Дмитро Дроздовський.
«Такі зустрічі незабутні, бо ми бачимо, наскільки важливо просто зацікавлювати наших міжнародних партнерів, щоб українська культура стала їм близькою. Також цей фестиваль поширює творчість нашого перекладача Григорія Кочура, звісно, завдяки великій роботі директора музею Григорія Порфировича Марії Кочур. Цього року виходять друком спогади Григорія Кочура, його книжка «Інтинський зошит» публікується в США. Так що ми продовжуємо цю роботу. А враження в усіх від Ірпеня і Києва дуже позитивні. Фестиваль відлунюється в Європі. І преса про нього пише (Сербії, Італії, Франції, Азербайджану та ін.), а головне — виходять книжки українських письменників — в Італії, Албанії, Франції, Японії, Бельгії, Угорщині, Румунії, Молдові, Азербайджані, Туреччині, і цей перелік ми продовжимо», — підсумовує роботу Дмитро Чистяк.
Юлія Бережко-Камінська
Фоторепортаж Igor Semenyaka & Lucky Ukraine
Прокоментуєте?
