Урочиста церемонія вручення нагород відбулася в приміщенні Львівського музею етнографії та художнього промислу НАН України та Інституту народознавства НАН України.
Якщо врахувати, що для цього було обране 30 червня, то це — невипадково. Адже саме в цей день 83 роки тому з ініціативи Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери було проголошено Акт відновлення Української державності. «Тому саме цей день, співзвучний нашій націоналістичній ідеології, — сказав очільник Львівської письменницької організації Олесь Дяк, — ми обрали для здійснення чину вручення нагород переможцям Обласної літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди за 2023 рік».
Катерина Мандрик-Куйбіда (1927 – 2004) – уродженка Прикарпаття, учасниця визвольних змагань, довголітній політв’язень. 17-річною стала підпільницею-зв’язковою УПА. За участь у визвольних змаганнях була засуджена до 10 років ув’язнення в таборах суворого режиму. У роки підпілля і в таборах найпотаємніше висловлювала у віршах, які побачили світ у роки незалежності. Реабілітована 1991 року.
Обласну літературну премію імені Катерини Мандрик-Куйбіди засновано 2016 року рішенням сесії Львівської обласної ради від 14 вересня 2015 року. Спільними зусиллями Львівської обласної ради, Львівської обласної держадміністрації, Львівської обласної організації НСПУ та Всеукраїнського братства ОУН – УПА цей літературний конкурс вдалося вивести на Всеукраїнський рівень, який став одним із найпомітніших і найвагоміших в Україні.
«Поезія Катерини Мандрик-Куйбіди закликає до боротьби за утвердження української державності й до здобуття перемоги. Творчість Катерини Мандрик-Куйбіди надихає сучасних поетів писати на патріотичні теми, бо слово – це теж боротьба за нашу культуру, українську ідентичність і духовність. Перемога буде за нами», — сказав заступник голови комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради Петро Цеголко. Також заступний начальника Львівської ОВА Іван Собко, звертаючись до письменників, наголосив: «Нема у світі потужнішої зброї, ніж слово. Коли йдеться про творців слова, то тоді воно набуває ще більшої ваги. Адже наша свобода залежить і від таких талановитих людей, як ви. Ваші дії зараз дуже на часі. Ви як ніхто інший здатні підтримати дух українців, роздмухати вогонь віри у нашу спільну перемогу».
Першу премію отримав Михайло Жайворон за книгу «Гніздо висоти».
Друга премія в Катерини Тихонової за книгу «Поговорити пошепки».
Третю премію отримав Василь Головецький за книгу «Мамо, я убитий в Ірпені».
Традиційно відбулося представлення п’ятитомника патріотичної поезії.
Модерував церемонію нагородження голова журі, заслужений діяч мистецтв України, письменник Олесь Дяк. Він не міг проминути нагоду відрекомендувати склад членів Журі, які впродовж певного часу вчитувалися в конкурсні книги й ухвалили правильне рішення: Ольга Кіс, Оксана Лозова, Любов Проць, Богдан Смоляк, Оксана Смерека-Малик, Ольга Яворська.
Серед гостей були минулорічні лавреати Премії Петро Шкраб’юк та Олександр Гордон, громадсько-політичні діячі: Михайло Косів, Андрій Содомора, поет та гідний син своєї матері Василь Куйбіда, голова Благодійного Фонду «Святої Марії- Магдалини» Іванна Михайлишин, якій завдячують ініціативу фінансування п’ятого тому антології патріотичної поезії та організацію серії презентацій в області. Також Олесь Дяк вручив Почесний диплом «Гордість нації» світлої пам’яті політв’язня і письменника Михайла Осадчого старшій науковій співробітниці Музею визвольної боротьби України пані Любі Коваль. Цей Почесний диплом займе своє чільне місце у фондах музею та буде використовуватися для виставкових експозицій.
На церемонії нагородження переможців членами правління БФ «Святої Марії-Магдалини» було проведено благодійну збірку коштів на видання наступного, шостого тому Антології патріотичної поезії під назвою «Рух землі». Було зібрано близько шести з половиною тисяч гривень.
А розпочати церемонію нагородження була запрошена учениця восьмого класу Пустомитівського ліцею N 2 імені Василя Кучабського Софія Гудима, яка чуттєво продекламувала вірш Катерини Мандрик-Куйбіди «Ми всі гартовані залізом».
Леся Бернакевич, Львів
Прокоментуєте?
