Ода вдячності й радості

0

Вишукану пам’ятку архітектури сер. ХІХ ст. на вул. Банковій, 2 у КИєві відтепер, окрім поціновувачів мистецтва й письменників, бо саме там знаходиться їхня обитель — Національна спілка письменників України — добре знають поляки українського походження. Власне, ті, хто, незважаючи на бізнес, Картку поляка, навіть зрілий вік, із початком війни на Донбасі, в 2014, пішли на фронт захищати землю, в якій народилися. 80% із них — добровольці.

Саме про них детально розповідає виставка-дослідження «Разом пліч-о-пліч». Усі матеріали про кожну особистість з великої літери, представлену в експозиції, зібрали й продовжують збирати ентузіасти, в жилах яких теж тече польська кров. Це голова Спілки поляків м. Боярки «Bez granic» Хелена Седик із своїм безвідмовним помічником Олегом Кирилюком. Вони добре знайомі з демобілізованими солдатами, обіцерами, волонтерами, рідними загиблих. Численну інформацію про воїнів, їхні родоводи, фотоматеріали надавали переважно матері й дружини полеглих. Кожен, хто віддав життя за свою батьківщину-Україну та батьківщину своїх пращурів -Польщу — вже герой. Щоправда, офіційно Героєм України посмертно визнаний замордований сміливець Ігор Брановицький, на честь якого перейменовано вул. Перспективну в Києві.

На виставці кожен стенд — своєрідна сторінка книги, де всі джати, назви, інформація — точні й конкретні. У відвідувачів емоції й враження починають домінувати під час ознайомлення з ними. Особливо зворушують воїни, котрі, прийшовши найстрашніші битви, перенісши поранення, контузії, повернулися живими й приходять на зустрічі з «одноплемінниками». На таких заходах вони завжди — головні учасники, гості й друзі.  Є надія, що озвуться спонсори й допоможуть дослідникам-ентузіастам надрукувати стенди про «нових» поляків-захисників. 

Зігріває душу щирість тих, хто не відмовляє в допомозі бесплатно (!) надавати приміщення для експозиції, допомогти її організувати, виступити перед військовими, їхніми сім’ями, родичами загиблих, навіть почастувати запрошених.

У розкішній Камінні залі Будинку письменників, із рідкісної краси розписами й різьбленням, в один із пасхальних днів напередодні Дня Полонії й поляків, колтрі мешкають за кордоном та Свята Конституції Польщі, було надзвичайно затишно всім, хто не лише воює пліч-о-пліч, а й живе за цим принципом. Дуже зворушують люди мистецтва. Цього разу особливо розчулив знаменитий акордеоніст Ігор Завадський. Не тому, що він заслужений артист України, має польське коріння й рідню в Польщі, а тому, що він справжній митець-волонтер, котрий, беручи в руки інструмент, забуває прозу життя й повністю присвячує себе й свій талант слухачам. Його натхненний, безкорисний концерт для тих, хто кілька років жив під звуки вибухів і стрілянини, став поверненням у світ прекрасного. Це у прямому й переносному сенсі була «Ода радості» Бетховена від І. Звівдського.

P.S.: Дякуємо «Bez granic» організаторам незвичної акції, їхнім помічникам — народному художнику України Анатолію Гайдамаці, заступнику директора Дитячої академії мистецтв Ользі Бенч, парафіянину Церкви Ісуса Христа останніх днів Володимиру Денщикову, директору ресторана «Краків» Світлані Якубенко за смачні паски й, звісно ж, голові Національної спілки письменників України Михайлу Сидоржевському за щирість і гостинність. 

 

Зофія Фортунська,

член товариства «Встпульнота польська»

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я