***
йому було досить
розгойданих трав
між проваллями осени й літа
графіки гір крейдяних
понад вічність тропічних морів
мезозойської ери
тихих околиць
морозива і відбою
повітряної тривоги
крамар крамаха краматорськ
місто між двома півкулями світу
шляхом через блок-пости
усіх континентів
трохи щастя
після спалених артою
дерев у посадках
трохи гарячої кави
після дощів
дивися куди йдеш
тут світлофор
ти ж не по полю тулиш
сюди можна завернути
тут наче відкрито
ту машину не обганяй
бачиш 200 на лобовому склі
бо життя
то коли небагато
бо смерть
то порцелянова пташка
скраєчку ранку
бо йому було досить
подайте ж тепер йому вищі сили
шестикрилого серафима
у кожну піцерію
ще кровоспинних
кисню там для реанімації
і бодай один весільний салон
на ціле місто
бо просто ніде більше знайти
дві гарні білі сукні
для двох доньок у домовинах
***
камінна вода не має смаку
залізний вітер тихіший ніж шепіт
час стає іншим
коли наливається вщерть
небо над спаленим полем
напнулося глибше за землю
кожен із днів
повертає своє небуття
зайві прикмети події й рядки
в перелитому плетиві літа
сонце праворуч колосся угору
трава перегорнута ніч
перший двохсотий
обличчям у профіль до завтра
На фото Олександр Хоменко разом із дружиною Наталкою Позняк-Хоменко
Джерело: Національний музей літератури України
Прокоментуєте?
