(за Ломоносовим)
Хто знав тебе, напижене корито,
Коли в чужі ти цілив береги?
А варто запалати і згоріти,
Визнання розіллється навкруги!
У полум’ї украдені деталі,
У полум’ї лихий боєзапас,
Палає сталь укупі із дюралем,
До вертикалі прагне ватерпас.
Все ядерне зрівнялося із водним,
Ракетний щит надійно ліг на дно,
А штучне раптом стало знов природним,
Бо вийти із природи не дано.
Де зникло щось, відродиться новітнім,
Матроси перетворяться в планктон,
Росія-матка, величчю вагітна,
Народить порожнечу в свій хітон.
І ти був тут, проект тисячоліття,
Душею ліг на обраний олтар,
Уславлене в віках твоє лахміття,
Не введений у бійню інвентар.
15 квітня 2022 року
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
