Вже котра поспіль люта ніч,
Коли ламаються склепіння,
Друзки летять урізнобіч,
Кущі навкруг в пожежній піні.
Прийшов російський Чорномор
Карати древність Хаджибея,
Нашкрябавши в тиші комор
Сталеву ненависть Кощея.
Як перетравлений горох,
Смердючий і дрібний по суті,
Паскудний дух лихих епох
Радіє гучно власній люті.
Палає справа рук людських,
Трощиться в чортовому вирі,
Маленька ланка грізних лих
На черзі у всесвітнім тирі.
На ранок попіл, бруд і кров,
Сумує Сонце крізь покрівлі,
Наступна ніч зруйнує знов
Життя безцінні і будівлі.
23 липня 2023 року
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
