Відомому в нашому краї і в Україні письменнику, а водночас краєзнавцю, просвітянину й освітянину Василеві БАБІЮ – 75! З цієї нагоди уродженця с. Серафинців на Городенківщині, трудова, творча і громадська діяльність якого вже багато десятиліть пов’язана з Богородчанщиною та м. Івано-Франківськом, було пошановано в Літературному музеї Прикарпаття. Сюди прийшли Василеві колеги по обласній організації НСПУ й Товариству письменників і журналістів ім. І. Франка (ТОПІЖ), шанувальники його літературного таланту.
Грамоту управління культури, національностей та релігій обласної держадміністрації, якою відзначено багаторічну сумлінну працю, вагомі творчі здобутки, високий професіоналізм, значний особистий внесок Василя Бабія у розвиток культури Прикарпаття, вручила і поздоровила його головний спеціаліст цього управління Оксана Ющишин. Привітали ювіляра голови обласних організацій національних спілок письменників – Євген Баран та краєзнавців України – Михайло Косило. З їх рук Василь Бабій отримав Подяку обласної письменницької організації та диплом і медаль нового лавреата обласної літературно-краєзнавчої премії ім. М. Євшана. Повіншували свого побратима зі знаковою датою в житті заступник голови НСПУ Ярослав Ткачівський, письменники Василь Мойсишин, Михайло Батіг, Іван Війтенко, Лариса Колесник, Дмитро Іванців, Ганна Данилюк, Богдан Гасюк, краєзнавиця Любов Лапчук.
Завідувач Літмузею Володимир Смирнов нагадав основні віхи біографії ювіляра, запросив усіх оглянути підготовлену працівниками цього закладу культури до 75-річчя письменника книжкову виставку «Творчі обрії Василя Бабія», на якій представлено понад 60 видань. Взагалі, за кількістю книжок власного авторства – вже близько 200 – В. Бабій, безперечно, є одним із рекордсменів серед членів НСПУ. Зазначу водночас, що до рекордного показника входять також книжечки-«метелики» кишенькового формату на кілька десятків сторінок, листівки з портретами й позначеними оригінальністю авторського стилю стислими текстами про українських письменників, громадських, політичних та військових діячів, випущені до їх ювілейних дат.
Власне, обширний різножанровий доробок письменника багато в чому визначило тематично-змістове розмаїття літературної творчості В. Бабія, зумовлене серед іншого повсякденними заняттями, життєвими вподобаннями й захопленнями і його самого. Скажімо, перу Василя Бабія належать краєзнавчі нариси, у яких відтворено минувшину тих же Серафинців, сіл Богородчанщини та Станіславова (нині Івано-Франківськ), описано діяльність визначних постатей, пов’язаних з нашим краєм. Порівняно з такими книжками та публікаціями у пресі історичні оповідання, повісті й романи автор більшою мірою белетризує – не відступаючи від документальної основи тогочасних подій і фактів, домислює ті чи інші ходи в розвитку сюжетів, промовисті деталі у змалюванні персонажів своїх творів. До цього письменник вдається, щоби прищепити читачам зацікавлення історією Прикарпаття, Галичини і всієї України, популяризувати нашу минувшину. Знаний В. Бабій і як есеїст, гуморист і сатирик, написав також декілька одноактних п’єс. Також він ініціював випуск і є упорядником низки літературно-краєзнавчих альманахів, які, щоправда, виходять у світ без дотримання чіткої періодичності, бо останніми роками щораз важче знайти спонсорів, які б профінансували їх випуск.
Фото на пам’ять – Василь Бабій із колегами, які прийшли до Літературного музею Прикарпаття привітати його з ювілеєм
Ті, хто вітав ювіляра, звісно ж, торкалися сторінок біографії й участі пана Василя в літературному та громадському житті краю, зокрема в час повномасштабної московсько-української війни. І самого письменника оця посилена, шаноблива, увага до його персони не могла не схвилювати й не розбуркати у нього мимохіть спогади про вже перейдену земну дорогу, на якій йому випало проявити себе в досить-таки різних іпостасях. Починав свою трудову біографію в колгоспі, потім строкова служба в армії, шість років роботи актором обласного театру ляльок. Закінчив Івано-Франківський педінститут (нині Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника) й навчав у сільських школах дітей історії. Дотепер працює в нинішній Хмелівській гімназії Богородчанської селищної ради, був і директором цього освітнього закладу. 10 років В. Бабій очолював відділ внутрішньої політики тодішньої Богородчанської РДА. Перед тим, на зорі демократичного відродження нашого народу, письменник разом з іншими громадськими активістами брав участь в акціях, що мали на меті пробудження національної свідомості прикарпатців та виборювання незалежності України, відновлював «Просвіту» – він і нині очолює це товариство в Богородчанській ТГ. В. Бабія обирали депутатом обласної ради першого демократичного скликання та районної ради.
Звісно ж, на пошануванні ювіляра в Літмузеї не могли не згадати і про його хобі – захоплення, як то кажуть, на все життя. Василь не тільки палкий уболівальник українських футбольних команд різного рангу, починаючи з місцевих, а й сам досі регулярно ходить на тренування богородчанської команди ветеранів. Він автор есеїв про розвиток цієї гри, в тому числі розвідок про її історію в Серафинцях і на Богородчанщині, та й навіть гумористичних творів на тему футболу. Ще одна його пристрасть – любов до подорожей світом. Під час своїх закордонних поїздок відвідав уже понад 30 країн – ознайомлювався з пам’ятками їх історії, культури, народними звичаями і традиціями. Повернувшись додому, він друкує в періодиці нариси про ці країни разом зі зробленими під час мандрівок світлинами.
Отож козацького здоров’я, многая і благая Вам, пане Василю, літ – творчих і плідних! Хай не міліє Ваша жага пізнання ще незвіданого, нових Вам щедрих ужинків на літературній, краєзнавчій та просвітянській нивах! Добра й радості в житті, української перемоги Вам і всім нам у розв’язаній рашистським агресором проти України війні, тема якої є однією з провідних у Вашій нинішній творчості, зокрема в гостросатиричних інвективах – «пострілах» по московських загарбниках, та в упорядкованих Вами і вже виданих тематичних альманахах творів прикарпатських письменників. З роси й води!..
До цих адресованих ювілярові щирих привітань та побажань колег по обласній організації НСПУ й ТОПІЖ приєднується і газета «Галичина», на шпальтах якої було вміщено вже багато розповідей про презентації книжок Василя Бабія та публікацій самого письменника.
Іван ГАВРИЛОВИЧ, заслужений журналіст України, спецкореспондент газети «Галичина», заступник голови Івано-Франківської міської «Просвіти», член НСПУ і НСЖУ
galychyna.if.ua
Прокоментуєте?
