29 грудня 1916 року опублікували роман «Портрет митця замолоду» ірландського письменника Джеймса Джойса. Значною мірою автобіографічний. Про це пише gazeta.ua.
Став першим і одним із найкращих у творчості письменника. Йдеться про молодого митця і його пізнання істини світу. Зобразив дитинство та юність, конфлікт із сім’єю, школою і батьківщиною, який знаходить розв’язання в мистецтві.
Роман належить до філософської художньої прози. 1904-го Джойс надіслав його в ірландський літературний журнал. Редактор відкинув твір із формулюванням: «Я не можу опублікувати те, що я не розумію».
1911 року в Джойса стався напад люті через постійну відмову видавців надрукувати збірку оповідань «Дублінці». Тоді він кинув рукопис «Портрета митця замолоду» у вогонь. Його врятувала сестра Ейлін.
У «Портреті митця замолоду» Джойс застосовує невласне пряму мову. Ця зміна віддзеркалює зміщення оповідного центру повністю на головного героя. Події набувають такого значення, як у свідомості, і відчуваються з його точки зору. Автор уже не згадує про персонажів та місця, просто через те, що молодий Джойс і так знає їх.
Українською вперше роман переклав Ярослав Стельмах. Видали в журналі «Всесвіт» 1976-го. Окремим виданням вийшов у 2005 року в перекладі Мар’яни Прокопович.
1903-го Джойс поїхав до Парижа. Через хворобу матері того ж року був змушений повернутися до Ірландії. Після її смерті письменник поїхав до Трієсту, сучасна Італія. Там пиячив і влазив у борги. Джойс заробляв вчителюванням, журналістикою, написанням рецензій. Одружився зі своєю покоївкою Норою Барнакл.
Живучи за кордоном, Джойс писав вірші. Видав автобіографічну повісь «Портрет митця замолоду» та роман «Улісс».
Прокоментуєте?
