«Посадили за те, що одна рука ліва, а інша права». Дисидент Матусевич про тюрми і заслання

0
108

Микола Матусевич народився 1947 року в селі Матюші біля Білої Церкви, навчався на історичному факультеті Київського університету. У 1977 році його звинуватили в «антирадянській агітації і пропаганді” та заарештували на 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Колишній політв’язень радянського режиму – один із засновників Української Гельсінської групи, яка боролася і продовжує боротися з порушеннями прав людей. Саме через діяльність в Гельсінській групі він відбув за ґратами 12 років. Відбувати покарання тридцятилітнього Матусевича відправили у табір ВС-389/35 Чусівського району Пермської області у Росію. Що пережив Микола Матусевич за всі ці роки Суспільне розпитало в нього.

Про день, коли затримували

Кажу: нікуди я у вашу в’язницю не піду, доки кави не зварю і не поп’ю. Оперативники почали смикатись, їх там людей шість чи сім завалилося. Вони ж хотіли все «втихаря», щоб скандал не піднявся на весь будинок. Я випив кави і пішов на 12 років.

Про колонії суворого режиму

На засланні фізично ніби легше, бо ти ж десь працюєш, можеш купити десь поїсти і випити можеш купити, але взагалі – страшенно важко. Ти потрапляєш ніби в звіринець, це абсолютно чужий народ.

"Посадили за те, що одна рука ліва, а інша права". Дисидент Матусевич про тюрми і заслання. Фото: Оксана Сенів/Суспільне

Фото: Оксана Сенів/Суспільне

Про понад пів року у в’язницях

18 разів сидів, навіть більш ніж пів року. За те, що одна рука ліва, інша права. Отака причина. Як це так, обурювало їх, що не обидві ліві! В карцері годують через день: один день льотний, а другий – не льотний. Нельотний — це три шматочки хліба і кухоль окропу, це на цілий день. А інколи й нічого.

У тюрмі головне не відчувати себе мучеником, усвідомити, що це – частина життя, щоб не почуватися нещасним. І тоді нормально сприймається все, а коли мучеником, то дуже важко людині сидіти.

Яка тактика була? Всіх не можна було посадити, тому вони по двоє садили. Спершу посадили Руденка, потім Лук’яненка, потім Мариновича і Матусевича.

Микола Матусевич

Фото: Суспільне

Про Гельсінську групу

*Українську Гельсінську групу заснували 1976 року, за рік до арешту Матусевича. Група збирала докази про порушення прав людей та скарги від постраждалих. Тоді члени групу зверталися до всіх людей в ефірах «Радіо Свобода».

Спілка затвердила Меморандум, документ про порушення. Ми звертались по радіо: «Люди добрі, якщо маєте якісь порушення, звертайтеся й адресу називайте, на цих матеріалах». Ми тоді вже зверталися і писали: там і там є порушення.

Всі ми знали родичів тих хлопців, які сиділи. Я дружив із родиною Чорновола і сестрою В’ячеслава, з ним уже пізніше познайомилися. Це дуже тісне коло було.

Чим відрізняється Гельсінська група, від руху Лук’яненка, Чорновола? Вони «Український вісник» випускали, Лук’яненко партію українську створив – це все було напівпідпільне. Про створення ж Гельсінської групи ми заявили публічно. Ми заявили радянській владі: «Ви дійсно страшні, але ми вас не боїмося».

Про повернення із заслання

*Із заслання Микола Матусевич повернувся 1989 року. Звільнити дисидента вимагала його мати.

Через діяльність в Гельсінській групі він відбув за ґратами 12 років. Фото: Оксана Сенів/Суспільне

Через діяльність в Гельсінській групі він відбув за ґратами 12 років. Фото: Оксана Сенів/Суспільне

Горбачова притиснули, що треба відпускати дисидентів, але ж вони затяті москалі-комуністи. Формально – мама просила, що всі вийшли, а я не писав прохання про помилування, бо це ніби визнати себе винним. Але мама переживала, дзвонила. І тоді я вже написав: «Якщо ви збираєтесь мене звільнити, то я не буду проти», у якійсь такій формі.

Про сьогоднішнє життя дисидента

Матусевич живе у Василькові Київської області. Мешкає у сараї. Поряд стоїть будинок, який він так і не зміг добудувати через фінансові труднощі. Взимку сарай опалює дровами. Пенсію колишній політв’язень отримує 1700 гривень, а також ще 2 тисячі «президентської». У квітні 2021 гоку Васильківська міська рада відмовила Матусевичу у соціальній допомозі за програмою «Турбота». Згодом, після розголосу у соціальних мережах, Матусевичу виплатили 5 тисяч гривень.

Джерело: suspilne.media.

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я