Івано-франківський науковець і письменник Іван Монолатій став лавреатом літературно-наукового конкурсу Фундації Українського вільного університету імені Воляників-Швабінських (Нью-Йорк, США). Про це в етері «Суспільного» розповів сам літератор.
Третьою премією конкурсу журі відзначило його книжку “Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури”.
«Ця премія важлива тому, що покликана представляти світові тих авторів, які переймаються українськими справами й українськими проблемами. Вона стосується українознавчих розвідок українською або англійською мовами, що з’явилися у попередньому році», — розповів Іван Монолатій.
У цьому році письменник також отримав обласну премію ім. Василя Стефаника, премію ім. Івана Франка, міську премію ім. Тараса Мельничука у Коломиї.
«Я не ставив завдання отримати всі можливі премії. Це, напевно, наслідок кількарічної праці над тематикою пам’яті й забуття, яка у нас дуже виразно і рельєфно представлена в художній літературі», — каже Іван Монолатій.
Книжку «Переможене горе…» учений розглядає як продовження праці «Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література «пам’ятає» українські міста». Мнемонічні фігури – це фігури пам’яті. Письменник каже, що обирав маловідомі, не пошановані «совєцькою» владою твори української літератури XX ст. Зіставив одинадцять пар, які ”вже в назві мають елемент пам’ятання або забуття”.
«І материкова українська література, і українська література діаспори XX ст. дають відповідь на те, чому ми були бездержавні, чому ця бездержавність була, по суті, вимушена у XX ст., і чому ми пройшли такий шлях від сліпців до збирачів каміння», — каже Іван Монолатій.
За його словами, у задумі – третя книжка, що розповідатиме про політичні фігури XX ст. — провідників і національних героїв в сучасній літературі.
«Але з цим складніше, тому що (як би сказали на Галичині) рівневих текстів про наших політиків дуже мало», — каже Іван Монолатій.
Якою буде винагорода міжнародного конкурсу, за словами лавреата, наразі ще не повідомили, а попередні три премії закумульовані у книжках.
«Це — книжки, присвячені пам’яті, життю і боротьбі мого родича, полковника Євгена Побігущого-Рена, якому буде 120 років у листопаді», — розповів Іван Монолатій.
Євген Побігущий “служив у чотирьох арміях і брав участь у трьох війнах». Деякі сторінки його життя залишалися суперечливими. Щоб віднайти правду, його родич — професор Іван Монолатій шукав інформацію в архівосховищах і музейних установах України, Німеччини, Великої Британії і Польщі. Пропонуємо послухати четвертий епізод подкасту «Про ПраКорені», присвячений історії офіцера.
Письменник каже, дві книжки вже видав. Перша – белетристична річ, вигаданий щоденник молодого хлопця, який бере участь у проголошенні ЗУНРу, вступає до лав Галицької армії, бореться за Українську державу. Друга книга, наукова, розповідає його біографію, а третя, що днями виходитиме з друку, це — посмертне видання Побігущого-Рена «Слово офіцера-громадянина», де автор зібрав публікації в еміграційній, діаспорній пресі, спогади, архівні документи.
Іван Монолатій розповідає, для нього нагорода Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку є символічною, адже вона співфінансує діяльність Українського вільного університету в Мюнхені, випускником якого він є. Науковець каже, що захищав там і магістерську, і докторську працю під керівництвом історика Володимира Косика.
«Мені дуже імпонує, що з Прикарпаття дві людини цьогоріч стали лауреатами цієї премії. Моїм колегою по премії є доктор історичних наук, професор Ігор Любчик із книжкою про лемківські долі», – каже Іван Монолатій.
Софія Шеметуха, Наталія Асатурян
Джерело: suspilne.media.
Прокоментуєте?
