Росія позбавляє українців пластів культури та історії, які не були вивчені досконально і відтепер втрачені назавжди.
Про це говорили експерти на брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ на тему: «Чорна археологія» державним коштом: як Росія нищить українську культурну спадщину».
«Йдеться про речі, здобуті у процесі розкопок – це перша категорія. Вони відсутні в правовому полі України, проте існують на рівні звітів про археологічні дослідження. Маю на увазі Крим. Тобто ті речі, які добуваються росіянами у процесі розкопок у Криму зараз і добувалися із 2014 року. Друга категорія – речі, переміщені із пограбованих українських музеїв до Криму. Вони існують в українському правовому полі. Вивозяться далі у Росію під приводом виставок і зникають із музейного обігу. Ймовірно, відбувається їх переміщення до приватних осіб, до нелегальних аукціонів. Тобто те, що зникло з Херсонських, Запорізьких, Донецьких та Луганських музеїв. І третя категорія — речі, отримані у результаті розкопок або металодетекторного пошуку приватними особами, тобто робота чорних археологів, які взагалі також відсутні у правовому полі України, не залучаються до музейного обігу та, ймовірно, усі збуваються на нелегальних аукціонах», — сказала археологиня Інституту археології Національної академії наук України Евеліна Кравченко.
За її словами, російські загарбники розграбували фонди таких музеїв на окупованій території, як, наприклад, Херсонський краєзнавчий музей чи Кам’яну Могилу на Запоріжжі, а також витягають цінності із землі вздовж траси Таврида та у Херсонесі Таврійському, який входить до світової спадщини ЮНЕСКО.
«Статистики повної (кількості втрачених об’єктів культурної спадщини – ред.) у нас немає. Ми її отримаємо тільки після того, як туди потрапимо (після деокупації – ред.) … Це сотні тисяч об’єктів – це тільки йдеться про Херсонес Таврійський. Якщо говорити про увесь Крим, то там йдеться про мільйони. Це колосальна кількість речей, отриманих тільки від археологічних розкопок, які проводилися організаціями. Ми не маємо (даних — ред.) по вивезеним у Крим речам, пограбованим на Херсонщині та Запоріжжі. Це також цифри у десятках, а може й сотнях тисяч. Я думаю, що не всі вони переміщені до музеїв у Криму, а частково просто пограбовані. І ми не маємо даних «чорних» археологів, тобто металодетекторного пошуку по Криму», — підкреслила Кравченко.
Як зазначив експерт із питань охорони культурної спадщини Регіонального центру прав людини Андрій Луцик, РФ в окупованому Криму веде масштабну кампанію з будівництва. При цьому представників країни-агресора не дуже хвилює те, які саме потенційно значущі культурні пласти та культурні пам’ятки вони знищують при цьому. «Крім пам’яток, які безпосередньо лягли у площину її інженерних комунікацій, розкопані пам’ятки, які в принципі не мали б зачіпатися», — сказав він та як приклад навів Курган Госпітальний уздовж траси Таврида.
Він наголосив, що українські вчені не мають можливості отримати матеріали об’єктивних досліджень. «Вони не можуть там проводити дослідження. Єдина інформація, яку вони отримують, це той «секонд хенд», це те, що написали російські вчені про ці пам’ятки. І будь-який вчений, який досліджує цей період та цей регіон, змушений спиратися на їхню роботу, і не може проаналізувати її, аби зробити свої висновки, не маючи матеріалу археологічних розкопок», — додав Луцик.
За словами дослідниці Женевської академії міжнародного гуманітарного права і прав людини, експертки Фонду підтримки фундаментальних досліджень Наталії Хендель, нині Україні дуже важливо використовувати наявні механізми впливу на ситуацію, передбачені ЮНЕСКО та міжнародним гуманітарним правом. При цьому варто було б активніше використовувати ЮНЕСКО як майданчик задля співпраці з іншими країнами щодо захисту та повернення своїх об’єктів, відновлення та реставрації культурних цінностей, які було знищено або пошкоджено у зв’язку зі збройним конфліктом. «Це культурна дипломатія у межах даної організації. У межах ЮНЕСКО функціонує міжурядовий комітет з повернення культурних цінностей, який також здійснює свою діяльність, наприклад, із повернення культурних цінностей, які були втрачені саме в умовах збройного конфлікту. Цей механізм теж треба активно використовувати, треба фіксувати ці культурні цінності, які були розграбовані, задля того, щоб потім використовувати цей механізм для їх повернення. Ніхто не скасовував механізм санкцій, які може застосовувати держава щодо «чорних» археологів, щодо пограбованих культурних цінностей задля подальшого повернення державі, якій вони належать», — підкреслила вона.
Юристка Регіонального центру прав людини Дарина Підгорна переконана, що нині є певні механізми, які можуть дозволить змусити Росію відшкодувати завдавані Україні збитки. Але якщо змусити РФ як державу буде складно, то якщо говорити про певних російських чиновників та діячів, археологів, імена яких добре відомі – цілком реально. Дехто з них вже є у відповідному санкційному списку. Нині варто документувати їхні незаконні дії та пояснювати їх світові з точки зору міжнародного та національного права.
«Такі матеріали необхідно передавати у національні органи, силові структури, безпекові. Йдеться і про прокуратуру, і про поліцію, і про СБУ. Декого з цих археологів буде засуджено на національному рівні. А другий сценарій розвитку – це коли ми зможемо вище посадове керівництво РФ певним чином засудити не лише на національному рівні, а й на міжнародному. Для цього так само потрібно документувати та пояснювати з точки зору права, чому їх дії умисними та протизаконними…. Такі матеріали треба передавати в Інтерпол та структури, які мають право переслідувати злочинців по всьому світу і по Європі. Це має бути Рада Європи, яка накладатиме на них економічні та політичним санкції, це ООН, яка може засудити такі дії у своїх резолюціях, і тоді буде формуватися певний наратив серед держав-учасниць. Це може бути подання до Міжнародного кримінального суду з надання доказів», — наголосила вона.
Як повідомлялося, на окупованих територіях росіяни вже провели понад 70 незаконних археологічних розкопок і планують ще 100.
ukrinform.ua
Прокоментуєте?