За оцінками Світового банку, вартість реконструкції та відновлення української інфраструктури становитиме щонайменше $349 млрд, що в 1,5 рази перевищує розмір довоєнної економіки України
З початку повномасштабного вторгнення Росія запустила проти України понад 10 000 ракет і безпілотників. Внаслідок цього в країні було пошкоджено або зруйновано понад 1 700 об’єктів культурної інфраструктури та понад 870 об’єктів культурної спадщини.
Пошкоджено або зруйновано бібліотеки, музеї, театри, філармонії, школи мистецтв, коледжі, а також об’єкти культурної спадщини у 230 територіальних громадах. Найбільше їх у Донецькій (87%), Сумській (51%), Луганській та Миколаївській областях (42%).
Водночас 37% об’єктів культурної спадщини було пошкоджено або зруйновано в Херсонській області, 36% — у Харківській, 33% — у Запорізькій, 29% — у Київській, 18% — у Дніпропетровській, 16% — у Чернігівській, 12% — у Житомирській, 8% — у Хмельницькій, 6% — в Одеській, 4% — у Львівській, 3% — у Вінницькій, 3% — у Черкаській та 2% — у Закарпатській областях.
Значна частина Луганської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей досі окупована Росією. Це унеможливлює підрахунок точної кількості об’єктів культурної інфраструктури, пошкоджених під час бойових дій та окупації.
Еспресо підготував добірку найбільш відомих культурних об’єктів, зруйнованих або пошкоджених під час війни Росії проти України.
Святогірська лавра
Святогірська лавра — одна з найвідоміших православних святинь України, розташована на вершині гори в місті Святогірськ Донецької області. Однак під час російської агресії монастир став однією із жертв війни.
Фото: Getty Images
На початку червня 2022 року, менш ніж через чотири місяці після повномасштабного вторгнення, російські війська підійшли до Святогірська і змусили українську армію відступити на південний берег річки Сіверський Донець.
Відступаючі війська підірвали міст через річку, і монастир опинився в пастці. Поки точилися бої, сотні біженців зі Святогірська та сусідніх сіл кинулися до монастиря, щоб сховатися від артилерійських обстрілів і загрози російської окупації.
Приміщення та майно Святогірського монастиря зазнали значних пошкоджень під час активних бойових дій у регіоні.
За даними українських військових, російська бомба влучила в монастир 12 березня 2022 року. 4 травня російський обстріл пошкодив гуртожиток, поранивши щонайменше сім осіб. 30 травня і 1 червня 2022 року в результаті артилерійських обстрілів загинули троє ченців і одна монахиня, ще щонайменше троє ченців отримали поранення.
Також було пошкоджено або зруйновано кілька будівель, що прилягають до монастиря, зокрема дерев’яну церкву Всіх Святих, найбільшу дерев’яну церкву в Україні.
Сьогодні Святогірська лавра, незважаючи на численні пошкодження, залишається важливим осередком духовності та культури не лише для місцевого населення, а й для всієї України. Це місце, де люди знаходять мир і спокій, де відбуваються важливі релігійні події та свята.
Однак, на жаль, доводиться визнати, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну мало змінило настрої у Святогірській лаврі, яка є одним з трьох українських монастирів, що використовуються Українською Православною Церквою Московського Патріархату. Її ченці все ще згадують російського патріарха Кирила під час деяких богослужінь, незважаючи на його активну підтримку Путіна і російського вторгнення.
Проте вся українська громада підтримує передачу монастиря Православній Церкві України, а Донецька обласна влада має намір переглянути договір з Українською Православною Церквою Московського Патріархату про безстрокове користування Святогірською лаврою.
Половецькі баби
Половецькі скульптури, які в народі називають «кам’яними бабами», — це надгробні статуї половців, пам’ятки сакрального мистецтва IX—XIII століть. Вони символізували предків і розміщувалися у спеціально збудованих святилищах на вершинах високих курганів або пагорбів.
На Донбасі кількість половецьких баб може наближатися до 1000. Деякі з них мають певні етнографічні особливості і, відповідно, належать до певного народу. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони стали більш шанованими в донбаських селах. Люди вірять, що вони завжди мали особливе значення, і сьогодні до них приходять із проханнями про захист як себе, так і своїх близьких.
Фото: Getty Images
Ці скульптури можна знайти і в Харківській області. Однак вторгнення Росії в Україну ставить їхнє існування під загрозу.
На горі Кременець поблизу Ізюма російські війська розбили тисячолітню кам’яну половецьку бабцю. 8 з 9 статуй збереглися, а одна була зруйнована прямим влучанням снаряда. А перед цим, у травні 2022 року, в мережі з’явилося фото, на якому видно, що окупаційні російські війська прикріпили до скульптур прапор СРСР.
Проблема збереження половецьких скульптур стоїть зараз дуже гостро. Російське вторгнення, як і час, руйнує безцінні пам’ятки минулого. Тому необхідно вжити всіх заходів для подальшого збереження половецької культури, яка втілює звичаї, релігійні вірування та унікальне мистецтво народу, якого вже не існує, і є невід’ємною частиною історії України.
Спасо-Преображенський собор
Спасо-Преображенський собор — один з найстаріших і найкрасивіших соборів періоду Київської Русі, що зберігся до наших днів у Чернігові. Собор був закладений першим літописним чернігівським князем Мстиславом Володимировичем у 1030-х роках і став головною святинею та окрасою Чернігово-Сіверської землі.
Однак його не оминула російська агресія. Південна стіна собору була пошкоджена осколками російського касетного снаряду під час обстрілу 24-25 березня 2022 року. Автомобільний міст через Десну в бік Києва був зруйнований, залишився лише пішохідний. Саме під час обстрілу пішохідного мосту архітектурна пам’ятка потрапила під приціл російських окупантів. Осколками снарядів було пошкоджено штукатурку та вибито вікна.
Вибоїни в чернігівських соборах — ще одне підтвердження невігластва росіян. Однак жоден російський злочин проти людяності не залишиться безкарним.
Хортиця
Острів Хортиця — найбільший острів на Дніпрі, а його унікальність полягає в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів, геологічних, культурних та історичних пам’яток. Його площа становить близько 23,5 квадратних кілометрів, що становить майже 10% території сучасного міста Запоріжжя. У 1993 році йому було надано статус національного заповідника.
21 квітня 2022 року російські війська вперше завдали ракетного удару по заповідному острову Хортиця. Ракета влучила в район Преображенського мосту. У момент влучання залізницею між Запоріжжям та Львовом рухався евакуаційний потяг. Вибуховою хвилею вибило вікна у чотирьох вагонів і легкових автомобілів, які в цей час рухалися мостом.
Менш ніж за годину росіяни здійснили другу атаку на Хортицю. Ворог випустив ракету по будівлі тамтешнього санаторію.
Наступна атака на Хортицю відбулася через кілька тижнів. 12 травня російська ракета влучила в заповідну зону острова. Жертв і постраждалих не було, але спалахнула велика пожежа. Вогонь охопив близько 500 квадратних метрів заповідної зони.
З того часу, майже через 2 роки після початку великої війни, заповідний острів у Запорізькій області, на жаль, не востаннє опинявся під прицілом російської армії.
Так, 2 лютого 2024 року Росія розбомбила заповідник «Хортиця», пошкодивши пам’ятку культури «Кам’янська Січ».
Крім того, руйнування дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року призвело до знищення багатьох екосистем та соціальної сфери, що інакше як екоцидом назвати не можна.
Успенський собор
Успенський собор є найстарішим православним храмом Харкова і має велику історичну та мистецьку цінність. Сучасну барокову будівлю харків’яни звели у 1771-1777 роках на місці зруйнованої старої однойменної церкви, що існувала з середини XVII століття. Розкішна дзвіниця собору з дванадцятьма дзвонами, збудована у ХІХ столітті, лише на десять метрів нижча за дзвіницю собору Святого Марка у Венеції. Його висота становить 89,5 метрів.
Собор в Лісному під Харковом. Фото: Getty Images
Під час Другої світової війни собор дивом уцілів, хоча багато будівель навколо нього було зруйновано. Але через 80 років російські обстріли пошкодили оздоблення собору, вибили вікна, знищили вітражі.
Хоча війна є великою трагедією для України та світу, український народ продемонстрував свою витримку та мужність у боротьбі з агресором та відбудові своєї країни. Це свідчить про те, що культура і духовність народу є найважливішими цінностями, які не можна втратити навіть у найважчі часи.
