Я тішусь, що таку літературу починають помічати. Цього разу вирішив пройтись по Довгому списку Книги року BBC-2021 й розповісти про деякі книжки, що потрапили в цей список. У соцмережах почали жартувати, що він не такий і довгий. Можливо, так воно і є, а я радію, що в цей список потрапили зокрема твори письменників, які ще не «боги Олімпу», але цілеспрямовано намагаються дістатися вершини, де вже давно насолоджуються життям імениті автори.
Про це пише life.nv.ua.
Раdіо ніч, Юрій Андрухович
Було б дивно, якби пана Юрія не було в цьому списку, адже ця книжка — не якийсь прохідний роман на один раз. Цей роман про все водночас: і про вічне, і про музику, і про спецслужби. Звичайно, не обійшлось без любові. І куди ж без фінансових труднощів і таємниць? Книжка сповнена різними сюжетними поворотами й філософськими роздумами.
Рік розпусти Клауса Отто Баха, Ярослава Литвин
Цю книжку мені пощастило прочитати на початку її виходу, і я тішусь, що таку літературу починають помічати, адже не так багато українських авторів можуть писати з гумором, водночас піднімаючи важливі питання етики, пошуку себе, кохання, соціальної нерівності. З одного боку, сюжет простий: німець закохується в українку і вирушає на її пошуки. Та з перших рядків роману ти усвідомлюєш, що не все так просто, що в ньому немає банальностей, що текст насичений гумором — і людськими травмами. До речі, в авторки вийшла ще одна книжка, яка порушує ще більш гострі проблеми нашого сьогодення.
12 унцій любові, Сергій Демчук
Правду кажучи, я не надто полюбляю читати книжки про 90-ті. Не можу сказати, у чому причина, але щось мене поки що на них не тягне. Та цю книжку варто прочитати, адже просто так у Довгий список не потрапляють. Події роману розгортаються в дев’яностих у провінційному містечку, Тимко, як і всі ми, прагне більшого, тому переїжджає до столиці. Ця книжка про життя, дорослішання, літні табори, вечірки, спорт і рух уперед.
Збитошна пора, Юрій Винничук
Це збірка переважно автобіографічних оповідань, які насичені гумором та кумедними пригодами, а також любовними історіями, у які потрапляв пан Юрій. Я полюбляю мемуари, а ця збірка наближена до них, що не могло мене не зацікавити, та, на жаль, я поки що не встиг її прочитати. Але знаючи, як Юрій Винничук пише, переконаний, що точно отримаю задоволення.
Тадуш, Артем Поспєлов
Цей роман про заплутану історію життя Зоїка, який перебуває в минулому. Там, де спочатку помирає пес, а згодом Дід. Дід, якого він любив чи ненавидів? Дід, якого він знав, чи Дід, якому сам домалював якості, що не притаманні йому? Минуть роки, але його серце буде неспокійне. Він намагатиметься віднайти всі таємниці й за допомогою друга пригадати, хто саме винен у смерті Діда. Можливо, ця історія не найпростіша, але точно сповнена життям, хвилюванням і турботами не лише про завтрашній день, а й про минулий.
Чорний хліб, Фоззі (Олександр Сидоренко)
Ця книжка про виклик та помсту чи, можливо, справедливість і праведний гнів жінки, яка прагнула покарати винних у вбивстві її сина. Історія почнеться в дев’яностих, а закінчиться в сьогоденні. Ця книжка — протест проти беззаконня, байдужості та спокійного споглядання вбивства невинної людини. Ми звикли не помічати нашу жорстокість, але ця книжка покаже у всій красі, якими ми можемо бути, коли вбиваємо одне одного, коли рятуємо одне одного чи коли прагнемо справедливості.
У жерлі вулкану, Станіслав Стрілець
Іван отримує можливість навчатись в Інституті мистецтва Індонезії. Не довго думаючи, чоловік вирушає на Яву, в яку одразу ж закохується. Тропічний острів, на якому безліч пригод, розваг і незвіданого. З часом він знайомиться з Індрою — духовним учителем, який належить до таємничої гілки індуїзму. І з цього знайомства життя Івана змінюється назавжди. Він починає займатись практиками, які не лише відкривають нове бачення й усвідомлення цього світу, а й розкривають таємниці та кидають Івана у вир власної душі, щоб він побачив себе істинного.
Я не знаю, чи якась із перелічених книжок переможе, та знаю, що читання не лише підвищує емпатію, а й дає змогу зрозуміти цей світ. Тож читайте, пізнавайте та вболівайте за улюбленців.
Сергій Степаненко
Прокоментуєте?
