Не віриться, що славне 80-ліття відзначає нині дивовижна Марія Леонідівна Кочур, відома актриса, громадська діячка, заслужена працівниця культури України, берегиня творчої спадщини видатного українського письменника ХХ століття Григорія Порфировича Кочура.
Для українського перекладознавства внесок Марії Леонідівна й Андрія Григоровича Кочурів у співдружності з колегами – неоціненний: видання вибраних перекладів «Третє відлуння» (К.: Український письменник, 2008), двотомові літературознавчі праці «Література та переклад» (К.: Смолоскип, 2008), шекспірівський «Гамлет» (К.: Альтерпрес, 2003), двотомова «П’єрова книга» Анатоля Франса (К.: Пінзель, 2019), листування «Кочур-Лукаш» (К.: Пінзель, 2019), спогади «Що пам’ять зберегла» (К.: Пінзель, 2021), двотомовий біобібліографічний покажчик «Григорій Кочур» (Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2006), низка видань міжнародних наукових перекладознавчих конференцій, білінгви збірки поезій «Інтинський зошит» (рос. пер. М.Каганцова; Харків: Права людини, 2018), численні публікації в українській і зарубіжній пресі.
Меморіальний Музей Григорія Кочура в Ірпені вже давно став центром паломництва для шанувальників української літератури, науковим і просвітницьким осередком. Впродовж років нашої спільної праці в комітеті Міжнародного фестивалю письменників-перекладачів «КочурФест» в Ірпені її ненастанне мудре наставництво створює неповторну творчу атмосферу, яка полюбилася нашим численним українським і зарубіжним гостям. У трагічні воєнні дні Марія Леонідівна до останнього оберігала кочурівську спадщину і ледь уникла смертельної загрози, буквально під обстрілами вивозячи цінності за кордон, де нині триває її невтомна просвітницька робота.
Сподіваюся, після повернення Берегині нам пощастить знову зустрітися на оновленому Фестивалі письменників-перекладачів імені Григорія Кочура в Ірпені й Києві, де з ініціативи Київської організації Національної спілки письменників України за підтримки Експертної ради при КМДА під керівництвом давнього друга Олександра Алфьорова має з’явитися й вулиця імені Григорія Порфировича, поряд із його славним учителем Миколою Зеровим.
Від численних колег із рідної для Марії Леонідівни Національної спілки письменників України, від колег-перекладознавців із університетської громади, від зарубіжних письменників-перекладачів, та й від себе особисто зичу нашій Берегині наснажливих мирних здорових літ на численні нові пошуки й відкриття, творення й перетворення – для слави української культури, адже віриться, як і заповідав Григорій Порфирович, що «мов вітер, що спокійно дихає // і плине полем неозорим, // ми скромним словом правди тихої // стозвукий галас переборем…». Многая літа, благая літа!
Проф. Дмитро Чистяк, заступник голови Київської організації НСПУ
Прокоментуєте?
