Переселення у 1940-х роках, операція «Вісла» 1947 року, а також обмін територіями між Польщею та Радянським Союзом у 1951-му назавжди зруйнували етнічну самобутність Лемківщини і частини Бойківщини. Пастухи, музики, майстри і навіть циганські табори на тлі панорам Карпатських гір – той світ дивиться на нас зі світлин польського етнолога Романа Райнфуса. Упродовж 1929-1938 років він подорожував Карпатами, досліджував культуру та побут місцевого населення і знімав усе на фотокамеру.
Про це пише localhistory.org.ua.
«Під час «роботи в полі» батько не розлучався зі своїм блокнотом, олівцем та фотоапаратом. Він навчився у директора Етнографічного музею у Кракові Северина Удзеля, що музейний працівник може робити все: фарбувати стіни, ремонтувати експонати, описувати колекції, готувати виставки та проводити екскурсії відвідувачам та адаптувати розповідь до їхніх інтересів», – писала у спогадах про батька Христина Райнфус.
Усі фото: Роман Райнфус, skribh.wordpress.com
Роман Райнфус народився 27 травня 1910 року у родині Францішка Райнфуса та Зосі Мнерк у польському містечку Переворськ, за 45 кілометрів від нинішнього українського кордону. Навчався в гімназіях у Горлицях та Тарнові. 1931 року переїхав до Кракова і вступив на юридичний факультет Ягеллонського університету. У 1935-му опублікував своє перше етнографічне дослідження про культури лемків у журналі «Ilustrowany Kuryer Codzienny». Через десять років захистив дисертацію на тему «Лемки як група етнографічна» та отримав науковий ступінь доктора наук.
Зустріч із Северином Удзелею справила визначальний вплив на Райнфуса. Удзеля був великим ентузіастом досліджень народної культури та побуту і став одним із співзасновників Етнографічного музею у Кракові. Дослідник зауважив, що Райнфус не квапиться працювати у нотаріальній конторі. Запропонував Роману поєднувати навчання на юридичному факультеті з етнографічними студіями у Ягеллонському університеті, а також запросив на роботу в музей.
Райнфус узявся збирати матеріали про лемківський край, у музеї працював на посаді «відповідального за все». Формував виставки, проводив екскурсії, прибирав, був охоронцем. Йому виділили для проживання квартиру на краківському Вавелі недалеко від королівського замку.
Під час роботи у нотаріальній конторі Роман Райнфус ретельно вивчив кадастрові карти. Цей досвід згодом допоміг йому і в польових дослідженнях. У Северина Удзеля він навчився проводити наукові дослідження, працювати на локаціях, замальовувати предмети матеріальної культури. А згодом – і знімати на камеру.
Фотографія стала невід’ємною частиною його життя. Придорожні каплиці та церкви, гірські притулки та колиби, пастухи та майстри, дівчата в народних строях і безтурботні діти залишились на фотоплівках та скляних пластинах польського дослідника.
Під час Другої світової війни Роман Райнфус клопотав про збереження фондів та експозиції краківського Етнографічного музею. У 1944–1946 роках був професором Університету імені Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. Після війни, у 1946-му очолив відділ народного мистецтва Державного науково-дослідного інституту народної творчості Польської академії наук. Керував відділом до 1980 року, а потім вийшов на пенсію. Помер 1998-го, у 88-річному віці.
2015 року в Польщі вийшов альбом «Карпатський світ бойків і лемків. Роман Райнфус». Фотокнигу опублікували у співпраці з Музеєм народної архітектури в місті Сянок. В альбомі – понад 200 фотографій повсякденного життя Карпатських горян.
Катерина Москалюк — журналістка, документальна фотографка
Чільна світлина: Хата у бойківському с. Криве Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Середина 1930-х рр. ХХ ст.
Прокоментуєте?
