Тадей Карабович: Чому ми живемо, чому ми помираємо

0
79

У США вийшла в 2019 році книга перекладів Сергія Жадана «Whаt We Live For, Whаt We Die For», яка охоплює вибрану поетичну творчість письменника. Авторками перекладу були відомі американські перекладачки з Нью-Йорку Вірлана Ткач та Ванда Фіппс. Вступне слово написав Боб Голман. Загальне враження від книги позитивне, вона вписується в нормативний дискурс американської трансляторської школи української літератури. Про це повідомляє zolotapektoral.te.ua.

Американський переклад віршів Сергія Жадана «Whаt We Live For, Whаt We Die For» був здійснений у 2019 році Вірланою Ткач та Вандою Фіппс. Його слід уважати здобутком української літератури та самого автора Сергія Жадана, адже в перекладній книзі знайшлися  відомі твори поета. За американською практикою, ця книга тільки англомовна, не так, як це практикується в Європі, де пропонується двомовні видання.

На звороті обкладинки оприлюднено видавничу нотку про сам проєкт та про його автора. Ось вона: «Кожен може щось знайти, якщо лише уважно придивитися», – йдеться в одному з пам’ятних рядків із цієї першої збірки віршів англійською мовою всесвітньовідомого українського автора Сергія Жадана. (…) За традицією Тома Уейтса, Чарльза Буковського та Вільяма С. Берроуза, Жадан створює нову поетику втрат, щоденний хрестовий похід свідчень, останнього свідка покинутих життів у клаустрофобному всесвіті, де «з кожним роком повітря стає все менше і менше». Проте, незважаючи на похмурість цих портретів, вірші Жадана знайомі та феєричні, освітлені магією повсякденних деталей, залишаючи читачам відчуття надії, знаючи, що воля народу «ніколи не дозволить, щоби було так / як було раніше».

У вступній літературознавчій статті Боб Голман представляє українського співця як різнобічну особистість: поета, прозаїка, есеїста, перекладача, організатора літературних фестивалів, рок-концертів, театралізованих вистав і акцій громадянської непокори. Згадаймо, що більшість із віршів поета прозвучала на українських та закордонних рок-концертах Сергія Жадана за участі таких виконавців: «Жадан і собаки», «Шана», «Ул. Курзу», «П@п@ Карло і Борис Севастьянов» та Олег Каданов. Боб Голман пише, що американців цікавить Сергій Жадан як усебічний учасник життя сучасної української літератури. І хоча збірка перекладів презентує вибрані твори харківського поета, вона заодно є розповіддю про нього як дуже популярного письменника. Боб Голман відзначає міжнародні літературні премії, знакові події та закріплення за Сергієм Жаданом індивідуального літературному дискурсу. Він розповідає про розпад СРСР, про надії й розчарування незалежністю та про спробу вийти з власною творчістю на світовий ринок, Його цікавить поезія творця, на фоні війни 2014 року і пошуки виходу з кризової ситуації. Загально кажучи,  американських авторів книги цікавить український поет бачений крізь призму людської особистості. Для них Жадан – письменник вдумливий, живий, люблячий, який страждає і намагається знайти себе в ідеалах нещадного світу. Тому вже на обкладинці книжки ми маємо чіткий філософський сигнал. На обличчі Сергія Жадана накладається кольорова мапа міста Харкова. Обличчя письменника прорізаують вулиці його рідного міста, виглядаючи, наче антропологічна мережа ін’єкційного татуювання тіла, такого модного тавра сучасної людини. Але сенс такого поєднання обличчя поета і карти Харкова «обрамлений» іще додатковою символікою. Уся творча енергетика народилася саме у Харкові й повністю є власністю урбаністичного простору цього потужного міста. Отже, американські автори розуміли, що Сергій Жадан, належачи український літературі, є водночас невід’ємною часткою Харкова.

Американські переклади побудованані за принципом хронології, яка відкривається пропозицією творів із різних літературних журналів. Згодом її продовжують вірші зі збірки «Життя Марії: Книга віршів і перекладів» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2015). Варто нагадати, що до цієї збірки віршів увійшли також переклади Сергія Жадана творів Райнера Марії Рільке та Чеслава Мілоша. Книжку продовжують кілька перекладів зі збірок «Ефіопія» (Харків: Фоліо, 2009) та «Марадона: Нова книга віршів» (Харків: Фоліо, 2007). Якраз збірка «Марадона» містить у другий частині також переклади сучасного польського поета Марціна Свєтліцького та відомих світочів літератури Чарльза Буковського та Пауля Целяна. Свідомо наголошую на перекладах Сергія Жадана, бо це вагома частка літературного дискурсу письменника.

У збірці найбільше творів перекладено з відомої збірки «Історія культури початку століття» (Київ: Критика, 2003), до якої Сергій Жадан, можна сказати, уклав своє поетичне кредо і здобув популярність як поет сучасної української літератури. Літературною таємницею цієї концептуальної збірки було те, що поет показав у ній свій лексичний антураж, де у мовному фонді додав  неповторну сутність українського сходу. Тому зокрема Богдана Гоць у дипломній роботі «Мовна картина світу як внутрішній аспект культури» розкрила суть поняття мовної парадигми світу і  її ознак у творах поета. Вона назвала функції різновидів та засобів у творчості Сергія Жадана. З’ясовувала також різницю терміну «лексичний» із суміжними поняттями, специфіку національно-мовної картини харківського поета та розглянула ідіолект письменника як виразника його мовної комунікації з читачем. Міркування ті ввійшли згодом до окремого розділу біографії Сергія Жадана в український Вікіпедії, де пишеться: «Лексика, яку використовує Сергій Жадан у художніх творах, — різноманітна за тематикою та сферою використання, стилістичним забарвленням і емоційним навантаженням, експресивністю, і саме такий синкретизм, строкатість дають змогу письменникові якнайвиразніше передати свої думки і почуття. Будь-яке слово, використане автором, не є випадковим. Кожна лексема, поєднуючись з іншою, кодує думки, характеризує суть проблеми, а неоднорідність і багатство лексичного складу свідчить про талант письменника, його освіченість, інтелектуальний рівень і національну свідомість, а також відображає багатство мовної картини письменника. Експресивна лексика є одним із найактивніших засобів увиразнення художнього мовлення. Для експресії лексичного рівня характерним є надзвичайно різноманітна лексика, багатство трансформацій, що зумовлюється особливістю вживання лексем у творах. Поєднання різної лексики: біблійної, військової, політичної, тюремної; експерименти із синонімією й антонімією створюють особливий експресивний ефект, який є синтезом різних явищ, мотивів, проблем. Слово Сергія Жадана, будучи носієм первинного значення, увиразнює і розширює експресивними засобами свою семантику, стаючи більш вразливим і влучним. Експресивність є однією з ключових ознак поетичних творів письменника» (Гоць, Б. (2018). Емоційно-експресивна лексика Сергія Жадана. Київ: КМАНУМ. с. 34. Режим доступу: 2021. 02. 16).

Завершує книгу перекладів добірка трьох віршів зі збірки «Балади про війну і відбудову: Нова книга віршів» (Львів: Кальварія, 2001). Ці давні вагомі твори у поетичному лексиконі поета свідчать, що ранній Сергій Жадан не втратив своєї виразності, яку проявляв за часів дебюту, коли його творчість асоціювалася з близькістю до літературного угрупування «БУ-БА-БУ» і на початках була зараховувана літературною критикою до постмодернізму.

Повертаючись до контексту англійської книги, треба сказати, що  американські перекладачки Вірлана Ткач та Ванда Фіппс мали непросте завдання. Проте вони заглибились у поетичну сутність  творів і добре переклали вірші творця, зокрема відмічені авторською мовною експресією. Поетична матерія слова Сергія Жадана непроста, тому показати в англійський книзі повнокровність перекладів не дається легко. Це стосується таких творів, як «Продажні поети 60-х» (с. 85), «Сербо-хорватська» (87), «Польський рок» (с. 91), «Поштове відділення» (с. 97) чи «Елегія для Урсули» (с. 99). Вірлана Ткач та Ванда Фіппс мають не лишень тривалий досвід у перекладацький праці з української літератури, але й добрий літературний смак. Твори Сергія Жадана вони перекладали живою англійською мовою, розраховуючи на позитивний відгук читачів. Це також їхня давніша праця з поетичним словом письменника, головним чином для американських літературних журналів.

Щоб відчути поетичне ядро Сергія Жадана, дозволю зацитувати відомий твір поета «Історія культури початку століття», перекладений, мабуть, майже всіма європейськими мовами. Не наводжу натомість українського оригіналу, бо його можна легко відшукати на поетичних сайтах:

You will reply today, touching warm letters,
leafing through them in the dark, confusing vowels with consonants,
like a typewriter in an old Warsaw office.
The heavy honeycombs
glisten with gold from which language is spun.
Don’t stop, just write,
type over the empty white space, stamp through the black silent trail.
No one will return from ramblings through the long night,
and forgotten snails will die on wet grass.
Central Europe lies under tissue white snow.
I always believed in the lazy movements of Gypsies,
not everyone has inherited this worn coin.
If you look at their passports,
which smell of mustard and saffron,
if you hear their worn-out accordions,
which reek of leather and Arabic spices –
you’d hear them say that when you leave – no matter where you go –
you only create more distance and will never be any closer than you are now;
when the songs of old gramophones die,
a residue seeps out
like tomatoes
from damaged cans.
The overburdened heart of the epoch bursts every morning,
but not behind these doors, not in cities burnt by the sun.
Time passes, but it passes so near that if you
look closely, you can see its heavy warp,
and you whisper overheard sentences
and want someone someday to recognize your voice and say –
this is how the era began,
this is how it turned – awkward, heavy like a munitions truck,
leaving behind dead planets and burnt-out transmitters,
scattering wild ducks in the pond,
that fly off and call louder
than the truckers,
god,
barges.
When choosing your course of studies you should find out
among other things –
if the culture at the turn of this century
has already pressed itself into the veins of your slow arm,
rooted itself in the whorls of your thick hair,
carelessly blown by the wind,
and tousled by fingers
like streams of warm water in a basin,
like colored clay beads over cups and ashtrays,
like a vast autumn sky
over a cornfield.

(Сергій Жадан:  Історія культури початку століття. с. 83-84.).

Переклади віршів Сергія Жадана у книжці «Whаt We Live For, Whаt We Die For», здійснені Вірланою Ткач та Вандою Фіппс, є свідченням високого рівня перекладацької практики у США. Взагалі захоплює культурий рівень виданої книги, її дуже сучасна обкладинка, парір та дизайн. Це засвідчує високу якість американських поетичних книжок. Натомість коли розглядати зміст перекладів, то, на мій погляд, домінантним концептом книги є особиста топоніміка та аксіологічний аспект творів Сергія Жадана. Тут, зокрема, виділяється добра зорієнтованість перекладачок у літературному просторі творчості поета. Їх цікавила, зокрема, екзистенційна спрямованість мотивів у поезії, представлена різними міфологемами, які увиразнюють домінантні образи. Англійською мовою вони звучать легко і добре сприймаються, поглиблюючи філософське звучання текстів.

Лютий 2021

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я