Книгу Олекси Синиченка «Скарбниця української мови. Природа. Словник понять», що побачила світ у видавництві «Ярославів Вал», презентували у Національному музеї літератури України у столиці, передає Укрінформ.
Як сказав на відкритті презентації директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко, це перший український тезаурус (словник, що дає усі можливі синоніми до певного слова), хоча у світі тезауруси доволі популярні.
Унікальність видання Гриценко бачить у тому, що, на відміну від зарубіжних тезаурусів, де лише перераховуються синоніми, у словнику Синиченка подана ще й різна інформація: значення слова, його стилістична характеристика, частота вживання в художній літературі, приклади використання тощо. Крім того, як наголосив директор інституту, до ключових слів даються російські та англійські відповідники.
«Фактично тезаурус може правити за тлумачний словник, за фразеологічний, за орфографічний, за словник епітетів, за словник сполучуваності слів. Його можна використовувати і як підручник української мови, а також як енциклопедичний довідник», – прокоментував Гриценко.
Він відзначив вихід словника Синиченка як знакову подію у царині українського словникарства, а саму постать автора змалював як одного з представників національного відродження 60-х років минулого століття, який і сьогодні активно працює на українську культуру.
На презентації наголошувалося, що 93-річний автор працював над словником 60 років. Сам же словник складається з понад 1000 сторінок.
Грузинський перекладач Сосо Чочіа прочитав листа від Синиченка і нагадав присутнім, що він – ще й відомий перекладач з грузинської мови. Гриценко передав для Синиченка подячну грамоту від наукової спільноти Інституту української мови.
Про вагомість цієї події для розвитку української мови говорили Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, директорка видавництва «Ярославів Вал» Світлана Короненко, письменник Петро Перебийніс, поет Василь Куйбіда, професор Анатолій Мойсієнко.
Як наголосила Короненко, тираж видання розійшовся ще до презентації, тож ті кілька примірників, які лишилися, Гриценко передав на кафедри української мови провідних столичних університетів – Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка та Київського національного лінгвістичного університету.
Як повідомлялося, голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк анонсувала створення словника «небажаної» лексики для висвітлення у ЗМІ чутливих тем, що стане складовою формування медіапростору, вільного від дискримінації.
Прокоментуєте?
