У Музеї Максима Рильського відбувся традиційний фестиваль «ГОЛОСІЇВСЬКА ОСІНЬ»

0
372

23 вересня у Музеї Максима Рильського відбувся традиційний фестиваль «ГОЛОСІЇВСЬКА ОСІНЬ», приурочений до 55-річчя відкриття нашого Музею та 50-річчя заснування Літературної премії ім. Максима Рильського.

Максим Георгійович Рильський і Назар Тарасович Рильський — онук і правнук Поета — говорили про меморіалізацію та сакралізацію оселі свого славетного дідуся і прадідуся, згадували й найпершу «Голосіївську осінь», яка відбулась у вересні 1968 року з ініціативи синів Максима Рильського — Георгія і Богдана.

Модерувала захід Вікторія Колесник, директорка Музею. З нагоди двох згаданих ювілейних дат Дмитро Чистяк, письменник, перекладач, філолог, двічі лавреат Премії ім. Максима Рильського, вручив їй та Максимові Георгійовичу Рильському грамоти Київської організації НСПУ за багатолітнє самовіддане служіння українській культурі.

У дружньому творчому колі лавреати найдавнішої перекладацької премії України ділилися своїми думками про виклики, які стоять перед українськими перекладачами нині, в час війни, і читали власні переклади.

Станіслав Шевченко (лавреат 2003 року) розповідав про свій шлях у перекладацтві та згадував працю над перекладами віршів Кароля Войтили — папи Івана Павла ІІ.

Олег Жупанський (лавреат 2008 року) читав власні переклади з нововиданого зібрання поезій Андреаса Ґріфіуса, найвидатнішого поета німецького бароко, «Сльози Вітчизни» — сонети, позначені чорною тінню Тридцятилітньої війни, надзвичайно співзвучні нашій воєнній добі.

Сергій Борщевський (теж лавреат 2008 року) познайомив присутніх з власними перекладами української воєнної поезії іспанською мовою, виконаними для майбутнього українсько-іспанського випуску антології «In Principio erat Verbum. Україна: поезія війни» (упорядник — поет і перекладач, підполковник ЗСУ Володимир Тимчук), — прозвучали переклади віршів поета, перекладача, барда, воїна, загиблого в травні минулого року на Донеччині, Іллі Чернілевського, поета і військового, відомого під псевдонімом Anatoliy Anatoliy, а також славетне вбивче прокляття Людмили Горової на голови окупантів «Сію тобі в очі…».

Максим Стріха (лавреат 2015 року) підкреслив важливість виконання світової оперної класики українською мовою — питання, якому приділяв багато уваги й Максим Рильський, автор перекладів низки оперних лібрето, — а також поділився враженнями від вручення йому ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» за переклад «Божественної Комедії» Данте Аліґ’єрі.

Дмитро Чистяк (лавреат 2013 і 2021 років) говорив про власний досвід перекладу української поезії французькою мовою і прочитав свій досконалий переклад поезії Рильського «Яблука доспіли, яблука червоні…» французькою.

Іван Мегела (лавреат 2022 року) розповідав про власні переклади літературної спадщини класика німецької літератури ХХ століття Германа Гессе.

Олена О’Лір (лавреатка 2021 року) говорила про те, як змінила її перекладацький репертуар та мотивацію до праці повномасштабна війна, і прочитала зокрема вірш світлої пам’яти Іллі Чернілевського «Танцює в повітрі, свистить біля ніг…» у своєму перекладі англійською — для майбутнього українсько-англійського випуску антології «In Principio erat Verbum», а також близький до нього за духом вірш Джуліана Ґренфелла, британського поета і військового, який загинув у Франції під час Першої світової війни, — цей вірш, разом з іншими зразками воєнної поезії, включили до своєї книги «Бій: Психологія і фізіологія воїна в часи війни та миру» Дейв Ґроссман і Лорен Крістенсен (український переклад Андрія Накорчевського готується до друку).

Перекладознавець і перекладач Віталій Радчук розповів про власний досвід «польового» перекладу — на тренувальних полігонах у Великій Британії, де проходять навчання наші військові, а також висловив думку, що мистецтво перекладу, як показує практика, не залежить від освіти — це особливий талант, який шліфується досвідом.

Поет Станіслав Чернілевський, батько Іллі, подякував за повернення свого сина — у його слові, перекладеному світовими мовами, і прочитав власну поезію, навіяну аурою музею-садиби Максима Рильського, де колись відбувся дебютний поетичний вечір його незабутнього сина.

Поезії та переклади Максима Рильського натхненно читав заслужений артист України Борис Лобода.

Музичною окрасою фестивалю стали пісні на слова Максима Тадейовича у виконанні солістів Національної філармонії України Сергія Бортника і Романа Смоляра, автора музики до цих вокальних творів; партія фортеп’яно — Вікторія Цимощук. А бард Ігор Якубовський разом зі своєю творчою партнеркою Русланою П’ятницькою захопив присутніх власними чудовими піснями на вірші Рильського, виконаними під гітару.

Музей Максима Рильського














+26


Усі реакції:
48Вікторія Губська, Tatyana Efremova та ще 46


Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я