Сербська україніана багатіє з року в рік: белградське видавництво «Српска реч» видало першу в Сербії антологію українського афоризму. Книгу під заголовком «Сміх народу» уклав і переклав Александар Чотрич, видатний сербський гуморист, автор 20 книжок, іще й народний депутат.
Про це пише radiosvoboda.org.
У вступній статті «Крик душі» Александар Чотрич подає широку панораму подій з українського минулого, щоби пояснити, на чому базується українська афористика й, ширше, світогляд. Він докладно пише про покоління «Розстріляного відродження», про часопис «Червоний перець», про поетів-шістдесятників, зокрема про страждання Василя Стуса. Укладач це зробив тому, щоб краще зобразити читачам нинішню українську ментальність і певні особливості українського гумору.
Він зазначає, що українці дуже дотепні й жартівливі та що український гумор не є зловмисним навіть коли є іронічним. Факт, що українці вміють сміятися із себе й своїх вад «свідчить про їхню духовну силу й ментальне здоровʼя», уважає автор, який цією книжкою зробив великий крок на шляху взаєморозуміння сербів і українців.
Розбіжності й спільні українсько-сербські теми
Александар Чотрич зазначає, що існують певні розбіжності між сербським і українським афоризмом. У Сербії цю літературну форму використовують насамперед для того, щоби грою слів, каламбуром чи абсурдністю і двозначністю розважити й розсмішити читача.
В Україні, пише укладач антології, афоризми мають повчальний, спонукальний тон, «українські автори найчастіше пишуть філософські, поетичні, педагогічні, релігійні й моралістичні короткі речення, засновані на мудрості, не на гуморі». На його думку, основним джерелом українських афоризмів є народна мудрість.
Якщо розбіжності обумовлені історією, сьогодення відкриває перед авторами афоризмів широке транзиційне поле, на якому немає різниць між двома країнами: це корупція без меж, свавілля олігархів і політичних діячів, лицемірство й демагогія так званих народних обранців, купівля голосів, розкрадання державного майна, підкупність суддів й державних чиновників на всіх рівнях… Ці теми є невичерпним джерелом натхнення як для українських, так і для сербських сатириків. Афоризми на такі теми були б незрозумілими в таких упорядкованих країнах, як Норвегія або Канада, зазначається в книзі.
Афористичні вислови знаменитих українців
Поряд із класичними афоризмами, укладач включив до антології й стислі, дотепні вислови, гасла знаменитих українців, від Феофана Прокоповича й Григорія Сковороди до Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Винниченка, Павла Тичини, Ліни Костенко, Івана Драча, Володимира Яворівського. Шевченкове «Борітеся – поборете», скажімо, у Сербії не вважали б афоризмом. Цей та чимало схожих висловів автор подав саме тому, щоби простелити перед читачами широкий спектр української афористики.
Сербські політичні діячі, як правило, не люблять жартувати й сміятися. Імовірно тому Чотрич нагадує, що перший президент України Леонід Кравчук не ухилявся від жартів, він також написав вступну статтю до збірника «Українська афористика Х-ХХ століття». Нинішнього президента Володимира Зеленського, пише укладач, громадяни обрали саме тому, що він здобув популярність як актор-комік.
На 300 сторінках Чотрич майстерно переклав афоризми 90 авторів. Він передав як зміст, так і дух та душу, тобто суть складних для перекладу іскристих речень. Більшість обраних ним афоризмів характеризує розуміння минулого, полеміку із сьогоденням, апелювання до майбутнього, іноді й пророцтво.
Книжка ілюстрована карикатурами Володимира Казаневського.
На завершення подані статті про український гумор і сатиру та про Чотричеві творчі досягнення, які написали Іґор Дамнянович Діб, Михайло Рамач і Слободан Сімич.
Михайло Рамач
Прокоментуєте?
