Війна розкидала українців світами. Вони не лише проводять політичні акції на підтримку рідної держави, допомагають матеріально, а й знайомлять світ зі своїми традиціями. Так було і в містечку Мальборо (Велика Британія).
Місцеві українські родини, їхні господарі, друзі та члени громади зібралися разом у церкві Святого Петра, щоб відсвяткувати українське Різдво.
Одягнені в традиційні барвисті українські вишиванки, жінки і дівчата пригощали гостей традиційною українською їжею. Це був добрий жест у відповідь на гостинність місцевих жителів.
Юлія Мартинова давно готувалася до такої зустрічі. Для цього переклала англійською оповідання своєї співвітчизниці-журналістки, вчительки і письменниці Віри Марущак «Різдвяна казка».
Присутні з цікавістю слухали художній твір про типову українську родину, яка готується до Різдва – як хрумтить сніг під ногами маленьких колядників, як вони приносять подарунки друзям і рідним перед Святою Вечерею. Поспішають це зробити до появи Віфлеємської зірки. У кожній хаті, до якої завітали головні герої, на столі по дванадцять страв, що символізують дванадцять апостолів або ж, за іншою версією, дванадцять місяців у році.
Різдвяний стіл застелений новою скатертиною, а під скатертиною на згадку про те, що Христос народився в яслах, лежить сіно; кілька монет- для добробуту родини у прийдешньому році та часник — як захист від нечистої сили. Калач (плетений різдвяний хліб) стоїть у центрі столу зі свічкою посередині. Дідух (сніп пшениці) також займає чільне місце поряд із кутею, відомою як Божа їжа. Також обов’язково подається глечик узвару. Дванадцять страв є пісними, бо Різдву передує піст.
Такий стіл готували для тих, хто давно покинув Україну й осів у далекій Англії, а також для місцевих жителів, аби вони торкнулися серцем до традицій українського народу, який виборює для себе свободу у боротьбі із запеклим російським ворогом, який напав на суверенну державу.
Після ознайомлення з традиціями через художній твір Віри Марущак, гості пригощалися українськими різдвяними стравами.
Українські жінки розповіли про те, що після трапези є традицією виходити на колядку, співаючи по домівках сусідів. Одна людина несе Різдвяну зірку, прикріплену до довгої палиці зі світлом у центрі, що символізує Віфлеємську зірку. А насамкінець співали колядки. Все дійство завершилося словами: «Ми хотіли б подякувати всім вам за теплий дім і за доброту й підтримку, яку ви нам надаєте».
Пресслужба МОО НСПУ
Прокоментуєте?
