Валерія Богуславська. «Московським жінкам»

0
505

(і чоловікам) 
           
Москва чи Моква? – Болото!
Недаремно – Болотна площа,
Мізки вам недарма полощуть,
Ніби всі ви – дружини Лота;
 
Ніби варто лиш озирнутись,
Як ведуть на убій чоловіка,
Щоб на стовп соляний обернутись
І застигнути так довіку.
 
Озирнеться хай вся ваша маса,
Хай лунає жінок волання…
Чоловік? Ні, гарматне м’ясо,
Як худобу, женуть на заклання.
 
Тягнуть вчити «хохлів мочити»
Чоловіцтво, умом калічне.
Хтось бодай спитав: «Чоловіче,
Роззуй очі, глянь правді в вічі –
Чи аж так потребуєш навічно
В українській землі спочити?»
 
На гостинність а чи на милість
Сподівання киньте намарне.
Руки й зброя в нас не втомились
Нищить армію вашу нездарну.

litgazeta.com.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я