Летять сніжинки під небес копірку,
Їх вуличний освітлює ліхтар…
Різдво! Різдво! Чекаю першу зірку —
Cтає чутливим серце, мов радар.
У цей зимовий вечір, трохи вогкий,
Вальсує романтично заметіль.
В кімнаті свічки воскрешаю вогник,
А мати подає кутю на стіл.
———
З книжки «Квіти небесні земної любові»,
К., вид. «Криниця».
Джерело: facebook.com/stanislav.shevchenko
Прокоментуєте?
