Василь Клічак. Два вірші

0

* * *
І видовжились руки.
Дістались аж до Сак.
Горить крізь дим і гуркіт
за літаком літак.
 
І тішить ця картина,
що постає з мереж.
Згадаєш Бога й Сина,
І Люцифера теж.
 
Бажаєш Збройним Силам
видовжування рук,
щоб ними опустили
кремлівський мур на брук.
 
10 серпня 2022

* * *
Від прогинання рятуєш петунії.
Все-таки краще стояти прямцем.
Не перспективні нахилення в’юнисті.
Можна усе пояснити дощем.
Що закладалось разом з насінинами?
Певно, не тільки бажання цвісти.
Певно, вони уявлялись перлинами.
Мали у часі своєму рости.
Не уявлялось, що будуть згинатися.
Падати від завивання вітрів.
Допоможи їм вчасно піднятися.
Хай ще ростуть на перетині днів.

12 серпня 2022

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я