ЛІЛЕЯ
Чорнобривим воїнством оточена,
не боїться грому квітка ця,
що не раз буває ним заскочена,
ніби гнівом праведним Отця.
І, на троні начебто посаджена,
регулює напрямки вітрів,
щоб була цілою кожна спадщина
в плині цих тривожних літніх днів…
17 серпня 2022
ОНУКОВІ
Самотня гойдалка і велик
скучають, Владе, за тобою.
Скучає також той метелик,
що пролітав над головою
у те минуле тихе літо,
яке скривавлене вернулось
із обгорілим в полі житом,
чиюсь навік забравши юність.
І не скучатиме вже більше
бабуся Валя за тобою.
Вона любила мої вірші.
І став твій тато сиротою.
Таке тривожне наше літо.
Та ти цього не помічаєш.
І слава Богу, що ти в світі,
де люди усміхами сяють.
21 серпня 2022
УДОСВІТА
Удосвіта відчинено хвіртки́.
І день новий почав свої витки
у кружелянні пта́хів, літаків,
а ще чиїхось непробудних снів,
що стали, як провісники біди,
поповнюючи в небесах ряди.
І дивишся найперше у смартфон.
Знов новина, немов жахливий сон.
І стільки гідності в поставі молодій.
— Такий красивий … Божечку ти мій!
26 серпня 2022
СІНО
Лежало сіно на городі.
Сухе і зверху, і насподі.
З’явились крапельки на склі.
Прибігли чоловік і жінка.
Захекані. Аж від зарінку.
І попросили в нас граблі.
І стали сіно те згортати.
Їм помагали мама й тато.
А я дивився крізь вікно.
І бачив, як кладуть остри́ви.
У кожній – контур особливий.
Бери і хоч знімай кіно.
Ще посади на них лелеки.
Нехай лунає їхній клекіт
і доторкається Карпат.
І хоч вперіщив дощ щосили,
та люди впоратися встигли
і склали сіно акурат.
І постає така картина
щораз в уяві на хвилину,
одну лишень з дитячих літ.
І згадка та, немов чарунка,
в якій одна сховалась думка –
о, як змінився Божий світ!
29 серпня 2022
Прокоментуєте?
