Збірка повістей та оповідань – Камянське: Видавництво «Дружко», 2023. – 236 с.
Українське село Троїцьке П’ятихатського району, а згодом і Мишурин Ріг нашого, колишнього Верхньодніпровського району, дало світові не лише хліборобів, а й поетів та прозаїків. Ось так і Євген Безус, який у душі на все життя залишився сільською людиною:
Косимо з батьком сіно…
Це тепер лиш слова,–
Роки летять нестримно,
Батька давно нема,
Та і в мойого сина
Сива уже голова…
Тому в його дев’яти книгах, які пропущені крізь призму серця і душі, все зігріто святим вогнем синівської любові. Це присутньо не тільки на кожній сторінці, а й у кожному реченні чи слові. Бо автор не мислить себе відірваним від рідного села, усвідомлює себе його живою клітинкою. Хоч доля повела його в широкі світи, вивела на іншу орбіту, що ніби не є дотичною із сільською глибинкою. Проте духовну пуповину не змогли розірвати ні час, ні віддалі, ні успіхи в творчій письменницькій діяльності.
Не можна навчитись любити рідний край, кохану жінку, матір і зорі в безмежному небі. Це все дається від народження, з молоком матері. Це вищий дар Неба.
Євген Безус – це згусток живої енергії, напруга якої сягає високого вольтажу. Він швидко запалює всіх своєю внутрішньою силою. І співрозмовник уже впритул бачить, що автор готовий безкомпромісно відстоювати життєві ідеали, бачить блискучий політ його думки, обшир його ліричної поезії, незлий і влучний гумор.
Саме через гумор Євген Федорович, тобто Федір Кісточка (саме так зазначено у збірнику), відкриває перед читачами в гумористичному, інколи і в сатиричному, а часом драматично-трагічному ракурсі калейдоскоп доль і характерів людей різного соціального статусу, різної освіти та й різного менталітету впродовж десятиліть української історії – від періоду брежнівського застою до нинішнього часу, обтяженого підступними намірами кацапів, а нині ще й підлою загарбницькою війною московії проти України.
Робить це спокійно й ненав’язливо. Його розповідь пливе, наче спокійна сільська річечка в заростях очерету.
Наприклад, візьмемо повість «Рекордсмен-чаркодій» (стор. 163-188) зазначеного збірника.
В образі Мартина Охрімовича Загатного ми легко впізнаємо мишуринрізького славетного кукурудзовода Марка Остаповича Озерного.
У дитинстві Євгенко Безус жив по-сусідськи з Озерним. Тому з іронією відкриває таємницю успіхів цього знаменитого кукурудзовода. Одна тільки його фраза: «Єто всьо для меня Америка» відчиняла двері будь-яких вишів чи високих кабінетів, де прохання героя соціалістичної праці, депутата верховної ради совєцької держави вмить виконувалися.
В повісті ви знайдете багато комічного, курйозного і цікавого із життя Марка Озерного.
Або візьмемо оповідання «Маця-культиватор» (стор. 81-93), де висвітлено суворе дотримання моральних принципів батьками у вихованні єдиної доньки Мані. Які ж курйозні випадки траплялися з тим хлопцем Троценком із сусіднього села! І довелося йому тікати від одруження на Мані аж на службу в армії замість іншого хлопця.
Багато інших комічних, але разом із тим і життєвих ситуацій, підмітило пильне око письменника Безуса. Та ще й змалювало щирою українською мовою різні вади нашого середовища.
Проникаючи в глибини людської душі, автор намагається віднайти ту точку, де сходяться і розв’язуються протиріччя доль і самого життя.
Саме його матуся Катерина Антонівна, лагідно називала синочка «Сонечко моє золоте». Слово матері було для Євгена та його братів Валентина й Миколи святим.
Воно осявало синів великою любов’ю, як небо – глибокою, як земля – правічною. Саме мамине слово стало святим заповітом: не зрадити маминої мови, не зрадити Матері, не зрадити Україні.
І найважливішим, здається мені, для письменника Безуса протягом усього свого життя стало бажання не втратити чуття єдності, чуття свого роду, спільності своєї особистої долі.
Тож, натхнення Вам, шановний Євгене Федоровичу, і нових книжок –веселих та сумних, серйозних та пізнавальних і завжди глибоких, щирих, справжніх сучасних УКРАЇНСЬКИХ!
Валентина Новодон, керівник пресцентру Верхньодніпровського відокремленого підрозділу ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка
Прокоментуєте?
