20 листопада відійшов у засвіти Василь Олексійович Дергач — український поет, прозаїк, драматург, член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. М. Чабанівського (2008), нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Дружби народів.
Народився 31 жовтня 1927 року в с. Олександрівка Старобешівського району, Донецької області.
Закінчив Харківський політехнічний інститут та Всесоюзний заочний енергетичний інститут. Працював у місті Ватутіне на Черкащині.
Вірші В. Дергача друкувалися у Звенигородській районній газеті «Шевченків край», в обласній та республіканській періодиці, в альманасі «Вітрила», «Поезія», журналах «Прапор», «Жовтень», «Україна», «Ранок».
Перша поетична збірка «Мелодії рідних доріг» вийшла у 1972 р.
Василь Олексійович Деркач — автор ряду поетичних збірок: «Материк вічності», «Лелеки над Голгофою», «У буреломах», «Житнє поле», «Шлях до храму», «На розп’ятті», «Засвітки», «Післягроззя», «На бистрині», «Паром приречених», «В штормах відродження», «Тепло і холод», краєзнавчої книги «Ватутіне», романи «В грозу», збірки оповідань «З перебитим крилом», двотомника «Святе і грішне» (том 1-й «Поезії»), «Поеми. Драматичні твори» (том 2-й).
Висловлюємо щирі співчуття родині та друзям померлого.
Пресслужба НСПУ
Прокоментуєте?
