Забрати мисткиню в імперії: Оксана Забужко називає книгу спогадів художниці Тетяни Яблонської документом епохи

0
175

У Києві атмосферно, з емоційно-філософською оцінкою письменниці Оксани Забужко, презентували книжку «Тетяна Яблонська. Щоденники, спогади, роздуми». Про це повідомляє umoloda.kyiv.ua.

Уклали видання на понад 600 сторінок зі щоденникових записів відомої художниці її донька Гаяне Атаян, теж живописець, та онука Ірина Зайцева.

До читачів відтворення та сприйняття складної для митців радянської епохи, у якій жила і творила Тетяна Яблонська (1917—2005), ідуть завдяки співпраці мистецького видавництва «Родовід» та випускників Києво-Могилянської бізнес-школи (групи РМВА-14, РМВА-13) і їхніх друзів.

Кожен із підприємців передплатив по 20 книжок, частину з яких подарували до бібліотек, музеїв, архівів, науковців, а частину продадуть, щоб укласти гроші в наступні проєкти.

«Тетяна Яблонська — це дуже важлива для України художниця, яку ми маємо присвоїти. Тому що її, як і багато інших, колись забрала імперія», — каже мистецтвознавиця Ольга Балашова.

І додає, що Тетяну Нилівну не раз запрошували в центр імперії — у Москву, але вона залишалася там, де їй добре, — у Києві. Оксана Забужко уточнює, що народжену в Смоленську Тетяну Яблонську не варто називати росіянкою, оскільки місто набуло імперського підпорядкування, а її рід має білоруське коріння.

В Україну дівчинка потрапила, коли їй було трохи більше 10 років. Родина спочатку переїхала в Одесу, потім у Кам’янець-Подільський, де Тетяна закінчила середню школу. Далі нетривале перебування у Луганську і Київ — до останніх днів.

Саме Оксана Забужко — як дослідниця історії України в роки СРСР — відразу помічає у роботах Тетяни Яблонської українську самоідентифікацію. Так, у переробленій на вимогу худради у стилі соцреалізму картині «І спогади, і мрії», однак, синьо-жовті віконниці. А глибинна сутність її сюжету в попередній роботі, яку офіційні худради забракували. Хоча композиція дуже схожа: старий і жінка з немовлям, які сидять біля сільської хати.

Оксана Стефанівна прочитала книжку про Тетяну Яблонську ще взимку і називає її документом епохи від абсолютно неординарної жінки, яка описує, наприклад, свої студентські враження про збори, на яких засуджували Михайла Бойчука.

«Там є образи, там є література», — каже письменниця.

Тетяну Яблонську знають переважно через картину «Хліб» (1949), яка принесла 33-річній художниці Сталінську премію, славу на весь СРСР і привілейоване становище в системі радянського мистецтва. Однак це дуже спрощене сприйняття мисткині — творча біографія художниці та її мистецькі пошуки, погляди на мистецтво і життя — значно багатші і цікавіші за радянську біографію.

Скажімо, у роки Другої світової війни в евакуації вона два роки працювала колгоспницею — саме тому добре розуміла працю на току, яку змалювала в картині «Хліб».

Тетяна Яблонська була ученицею Федора Кричевського, перейняла в учителя віртуозне володіння живописом і мистецтво композиції i, в свою чергу, як педагог виховала цілу плеяду українських художників першого ряду, серед яких Тиберій Сильваші, Володимир Будніков, Сергій Одайник, Галина Бородай, Володимир Бовкун.

Випускники Києво-Могилянської бізнес-школи з «Родоводом» уже анонсували про вихід другого спільного мистецького видання — монографії Валентини Рубан-Кравченко про Федора Кричевського, одного з творців українського модерного стилю, першого ректора Української академії мистецтва.

Нині триває передплата цієї книжки. Загалом навколо імені планується масштабніший проєкт, який включатиме балетний перформанс.

Федір Кричевський — особливий мистець для всієї групи. Адже колекцію його графіки — 222 твори — випускники бізнес-школи викупили в приватній колекції і подарували Національному художньому музею України в 2019 році.

Валентина Самченко

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я