22 серпня на передодні Дня Незалежності, на фортеці у Звягелі відбулась презентація виставки портретів письменників розстріляного відродження «Живі «Розстріляні». Експозиція незвичайна насамперед – світлини створені штучним інтелектом. По-друге – це не справжні світлини, а портрети діячів «Розстріляного відродження», створені штучним інтелектом. Автор ідеї – письменник Мартин Якуб. Він же і презентував виставку у нашому місті, яка побувала вже у різних містах України.
Як розповів на початку Мартин Якуб, виставка «Живі «Розстріляні» народилася спонтанно.
«Це велика честь бути тут. Я у Звягелі був 150 разів на автостанції, але вперше я гуляв містом, на мій сором. Я радію, що організатори запросили мене. Вона, як і все найкраще у житті, відбулася спонтанно. З’явився такий інструмент, як штучний інтелект. Як він працює. Ти пишеш йому певну кількість слів, і він тобі ці слова перетворює на зображення. Я певним чином дотичний до фотографії, і я спробував ним «погратися». Це було досить влучно і дивовижно, тому, що це щось нове. Ти можеш утілити свої фантазії, описавши їх, а вже комп’ютер тобі малює це. Трошки «погрався».
А потім мені на очі трапився томик Валер’яна Підмогильного, письменника, якого я дуже люблю. Я подумав, що якщо ШІ «згодувати» фотографії людини — чи зможе він створити за цими фотографіями іншу фотографію за запитом? Спробував це зробити, і вийшло досить непогано. Я зробив таку невеличку серію. Валер’ян Підмогильний якому 16, 20, 30 і 70 років.
Виклав у Facebook, і людям це сподобалось. Це було наприкінці 22-го року. І почали просити зробити когось ще з «Розстріляного відродження». Зробив серію. Там було десь 12 персон, і ця серія розлетілась тисячними репостами.Мені почали казати: «А зроби реальну виставку».
Я ще подумав: «Ну де я, де – виставка». Але, напевно, ця думка десь у мені засіла. Тому, коли я проїжджав повз Краєзнавчий музей в Житомирі, вирішив зупинитися і проконсультуватись із музейниками. Так я опинився в кабінеті директора. І за два тижні (поки друкувалися роботи) відкрилася виставка в Житомирі.
Чому це важливо. Тому що наша пострадянська культурна тусівочка звикла сприймати митців так, що вони народилися для того, щоб щось створити. А зовсім упускається той момент, що вони були реальними людьми.
А я достеменно знаю, що до страшних репресій кінця 30-х у них був спосіб життя, який мало відрізнявся від американських письменників того ж періоду. Вони мали підпільні клуби, де випивали, грали в карти… Цією виставкою, я хочу, щоб ви більше дізнались про них.
Там на кожній фотографії є невеличка біографія цих людей і QR-код. Я попросив своїх знайомих артилеристів зробити подаруночки нашим ворогам і на кожному є 122-міліметрова міна з підписом, які полетіли нащадкам тих, хто позбавив їх життя. Ми ніколи не забудемо, що їх розстріляли, але своєю виставкою я хотів показати той період, коли вони були живі».
Далі автор відповідав на питання присутніх, а також трохи відкрив завісу щодо нового роману, над яким зараз працює. І там буде згадуватися наше місто Звягель.
Інна Попова
novograd.city
Прокоментуєте?
