З глибоким сумом повідомляємо, що 17 квітня ц. р. помер відомий український письменник і етнолог, кандидат історичних наук, професор кафедри культурології Київського Національного університету культури і мистецтв Ткач Микола Михайлович.
Він народився 4 січня 1942 року в селі Ленінівка (Сахнівка ) Менського району Чернігівської області. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут… Головною справою його життя стала поетична творчість, дослідження української культури. Впродовж багатьох років очолював Менське відділення Чернігівського земляцтва в Києві, постійно підтримуючи культурні запити рідного краю, залучаючи до творчого процесу талановиту молодь. Був членом бюро Творчого об’єднання поетів Київської організації НСПУ, брав активну участь у її роботі . Побачили світ його книги поезій: «Риштування», «Відвідини матері», «Древо», «Дзвони скляної гори», «Золоті орелі» — ліричний дует з Надією Данилевською, «Не осквернись , душе моя, у слові», «У світанні неба», «Непочата вода», «Вино з тюльпанів», «Осел у шкірі лева», «Сонячний зайчик», «У володіннях Волоса», «Земля і люди», книга оповідань «Калинове намисто» , посібник з народознавства «Дерево роду» та ін.. У багатьох поетичних рядках поет з втілював свої етнологічні відкриття, вони органічно присутні в його поезії. Умів створювати оригінальні поетично- філософські образи вишуканої краси:
«Паросток любові \ проламує товщу асфальту \ і заявляє світу про свою непоборність\ живого плину\ допоки пульсує у ньому\ жага вороття.\ Отак і голос твій,\ що виринає із потойбіччя,\проламує кригу остуди\в моєму серці…» (З книги «Вино з тюльпанів»).
Микола Ткач став лауреатом літературних премій «Благовіст», премії імені Михайла Коцюбинського, Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» імені Григорія Сковороди та ін. Висловлюємо глибоке співчуття всім його рідним і близьким. Пам’ять про чесну, благородну людину і талановитого письменника Миколу Михайловича Ткача завжди житиме в наших серцях.
КИЇВСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ НСПУ
НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ
