15 вересня в Будинку письменників відбувся вечір пам’яті відомого українського поета Аттили Могильного, присвячений 14-тій річниці від дня смерті.
На заході прозвучали вірші поета у виконанні сучасних українських митців, шанувальників сучасної поезії, а також друзі А. Могильного поділилися спогадами про нього.
Модератором заходу був голова НСПУ Михайло Сидоржевський. Він докладно розповів про непростий і вельми короткий шлях знаного поета, наголосив на важливості вивчення й поширення його невеликої поетичної спадщини, яка чітко окреслила й визначила всі намагання й прагнення української інтелігенції 80-х років минулого століття. Його смерть була раптовою і непередбачуваною, бо поет відійшов у засвіти у віці 45 років, уві сні. Проте його літературна творчість є величною й шляхетною окрасою сучасної української поезії. М. Сидоржевський зазначив, що дуже важливо, що в наш непростий час, коли імперська росія силою намагається змінити кордони суверенної незалежної України і нав’язати нам своє спотворене бачення світу, ми знову повертаємося до наших глибоких духовних джерел, зокрема поезії Аттили Могильного, твори якого читають, цитують, а його книжки видаються і поширюються серед небайдужих до красного слова читачів.
Також М. Сидоржевський розповів про родину Аттили Могильного і про те, як його батько, теж український письменник, Віктор Могильний і мати, Аврелія Могильна вплинули на світогляд поета і прищепили своєму сину любов не лише до української, а й до іноземних мов, зокрема мови перської.
Він також зазначив, що поетичний голос Аттили Могильного часто чується на літературних вечорах, а головне те, що його урбаністична поезія, яка оспівала велич і красу древнього Києва, запала у душі не лише старших за віком читачів, але й молоді, і саме молодь дає життя віршам знаного поета на сцені.
На заході виступив письменник Борис Пономаренко. Він зауважив, що попри те, що Аттила Могильний як поет має всього три поетичні збірки – «Турмани над дахами» (1987), «Обриси міста» (1991) і «Київські контури» (2013), але його поетична творчість позитивно вплинула не на одне покоління українських поетів, а також визначила шляхи подальшого розвитку української поезії.
Поет Петро Засенко додав, що Аттила Могильний відомий не лише як великий поет, а й талановитий дитячий письменник, який зокрема уславився своїми повістями «Мавка і Мурашиний князь», «Мавка з кришталевого палацу», «Замок Річарда Левине Серце».
На заході виступив письменник В’ячеслав Гук. Він зауважив, що Київ гідно вшанував пам’ять про Аттили Могильного, зокрема не так давно, 19 квітня 2018 року, рішенням Київської міської ради вулицю Проекту перейменували на честь поета і перекладача Аттили Могильного.
На урочистому заході прозвучали вірші видатного поета зі збірки «Київські контури» у виконанні Михайла Сидоржевського, Петра Засенка, В’ячеслава Гука, Миколи Гриценка, Євгенії Гайдай та інших, а саме: «Красно дзвонять срібні дзвони…», «Імпровізація», вірші із циклу «Зима нашого міста» – «Не буває сумних закохань…», «Дай мені руку — і підемо…», ««Хочеш, тобі розповім…», ««Напевно, ми скоро забудемо…», «Напевно, ми скоро забудемо…», «Доки падає сніг…», «Ясний-ясний світанок», а також вірші з циклу «Бітлз»: «Повір, Бітлз…», «…я бачу хлопців з нашого кварталу…» і циклу «Перебіжні спогади»: «Україна починалася з Відрадного…», «Десь давно…», «Плющем і виноградом…» та інші.
Насамкінець голова НСПУ Михайло Сидоржевський прочитав вірш Аттили Могильного
В той час, коли осінь,
коли листя і клоччя газет
шарудять цілу ніч у порожніх скверах,
ми стаємо жорстокіші,
а наші почуття —
глибшими
І не треба нікого винуватити
в тому, що все минає
і що день за днем
розкидає все далі нас:
біг — це закон вулиці.
Наче бджолиний віск,
танемо ми у пальцях
тлуму її строкатого.
і підсумував, що тепер вельми важливо проводити такі зустрічі, які б нагадували нам про видатних постатей сучасної української літератури. Він також зауважив, що всі ми маємо плекати й берегти пам’ять про тих, хто вже, на жаль, не з нами, а пам’ять про Аттилу Могильного як видатного українського поета завжди житиме в серцях шанувальників його творчості.
Пресслужба НСПУ
Прокоментуєте?
