Цьогорічною Премією імені Василя Стуса відзначений кінорежисер Сергій Буковський.
Як передає Укрінформ, ім’я лауреата оголосили під час урочистої церемонії 14 вересня в Києві.
Перед нагородженням присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих внаслідок російської агресії митців.
“В чому місія культури? Культура разом з освітою мають відтворити нам наступні покоління, зберегти, закласти фундамент. І там мають обов’язково бути люди, які спроможні це робити пропустивши, переосмисливши актуальні якісь контексти в ті смислові посили, які будуть формувати наступні покоління. Це характерне для людей, які отримують цю відзнаку. Це люди-інституції, люди-камертони, по нашому ми б сказали — лідери. І дуже приємно і хвилююче вручити вам цю відзнаку, пане Сергію”, — сказав декан Києво-Могилянської бізнес-школи , співзасновник премії імені Василя Стуса Олександр Саврук, вручаючи премію Сергію Буковському.
Буковський зізнався, що для нього присудження премії стало несподіванкою.
“Скажу більше — у мене відчуття незручності, бо на мою долю, в моєму житті не випало і тисячної частини тих страждань і мук, які випали на долю поета, на долю Стуса. Мені повезло, бо я прийшов у професійне кіно вже, можна так сказати, в щасливі часи — часи перебудови, коли вже можна було у весь голос говорити і про великий голод, і про сталінські табори, і про розстріляне відродження, і про бойчукістів. Тоді, до речі, вперше я і почув ім’я Стуса. І, власне, студії вже почали робити фільми про шістдесятників”, — сказав лауреат.
Він зазначив, що “шістдесятники, до когорти яких входив і Василь Стус, зробили все, аби незалежність, яку виборола Україна, стала реальністю”.
“Я дійсно почуваюся винним, і вважаю наше суспільство винним у тому, що ми фактично, не побоюся цього слова, зрадили цих людей. Зміни, за які вони боролися, так і не сталися. Хоча вже 32 роки ми живемо у незалежній Україні, на превеликий жаль, не сталося найголовнішого, на мою думку, — це покаяння, бо жертви і кати ходять одними вулицями. Нині ремонтуються дороги під час війни, певно, це прекрасно, але я точно знаю, що ці дороги до храму не приведуть”, — висловився Буковський.
Лауреат вірить, що через десятиліття “з’являться глибокі кінофільми, які зможуть відрефлексувати, що сталося з нами, чому Україна опинилася на межі вирви, чому ворожі танки опинилися на околицях Києва”.
Лауреат Премії імені Василя Стуса отримав грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.
Як відомо, премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у сфері культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. З 2016 року PEN Ukraine, Києво-Могилянська бізнес-школа та видавництво «Дух і Літера» продовжили цю ініціативу.
Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. Торік лауреатом став журналіст, письменник та публіцист Віталій Портніков.
Фото: Олександр Куліков
ukrinform.ua
Прокоментуєте?
