1.
Чи півонії, чи жоржини,
чи троянд розмаїття барв.
Це поеми моєї дружини—
особливий ліричний жанр.
Не до лірики, дехто каже.
Та у сірій, як дим, канві,
хай ці квіти на мить покажуть,
як важливо, що ще живі.
Що тримаються міцно купи
Їхні промені-пелюстки.
Зупиняють нашестя грубе.
І не тільки тепер. Віки!
9 червня, 2022
2.
Дивлюсь, фацеліє, на тебе.
Ти синя-синя, наче небо.
А бджоли в унісон гудуть.
І думаєш, у чому суть
життя, що сповнене тривоги
на незахищених дорогах?
Сьогодні був я у райцентрі.
Була сиреною роздерта
вся тиша в ньому й навкруги.
Знов показились вороги.
Готуються до стрічі з ними
ті хлопці, бачу, побратими.
Вони зібралися в дорогу.
І я за них молився Богу.
А особливо за дівча,
в якого світиться в очах
такий ласкавий синій колір,
як у твоїх квіток на полі…
15 червня, 2022
Прокоментуєте?
