Ми поранені та розтрощені. А росіянам – «любопьIтно»

0

Подивився половину (більше не зміг) інтерв’ю Бикова (Дмитро Биков – російський поет, письменник, літературознавець, журналіст, який виступив проти війни в Україні. – Ред.) на Freedom. Сказав, що приїхав у Київ, бо йому «любопытно» (кілька разів вжив це слово) написати біографію Зеленського. «Любопытно».

Мені це нагадало слова одного нашого московського знайомого, який запропонував поговорити «после того, как пыль уляжется».

Ви знаєте, можна критикувати європейців, американців, японців, канадійців, австралійців, які до нас приїжджають і, можливо, чогось не розуміють, але… в них здебільшого відчувається емпатія, а часто і співпереживання, і в них здебільшого відчувається бажання нас зрозуміти та навіть у нас навчитися чомусь, у них здебільшого відчувається делікатне, обережне ставлення до нашого болю, в них здебільшого відчувається бажання й готовність допомагати. У них немає зверхності.

А в росіянах… навіть попри ці події відчувається вічна зверхність. Їм «любопытно». Вони чекають, коли «уляжется пыль». Вони «вищі за все це». Вони дивляться на нас, як на комах. Молодших комах.

Ми всі зараз, так чи інакше, – поранені, порізані, розтрощені фізично чи психологічно. І найостанніше слово, якого вимагає від тебе ця ситуація, коли ти приїжджаєш у чужу країну, та ще й із паспортом країни-агресора, – це слово «любопытно». І якщо ти цього не розумієш, то який ти тоді поет? Ти дослідник комах. Ентомолог.

І ще одне. Биков каже, що тепер нації не потрібні. Що патріотизм і прив’язаність до своєї землі – це вже в минулому. Тепер такі люди, як він, їздять світом і розповідають західним лібералам, які вони прекрасні «безродные космополиты». І західні ліберали тільки це і хочуть чути, бо вони теж проти «націоналізмів».

Це класна безпрограшна позиція. «Я теперь не русский». «Я гражданин мира». І тому, звісно, він «морально вищий» за «націоналістичних дураків», які стоять зараз за свою землю, бо триматися за землю сьогодні – це єдиний спосіб не пустити далі те чудовисько, яке пожерло всіх російських лібералів. Це єдиний спосіб зберегти той світ, громадянами якого ви хочете бути.

І виходить так, що дискурс російських лібералів – це або «ванька-встанька» (Акунін), тобто ще одна варіація про «велику росію», або «гражданин мира», тобто ще одна варіація на тему «який поганий націоналізм» (читай: «український націоналізм»).

Можливо, я чогось не розумію, але…

Як не крути, виходить автомат Калашникова.

Володимир ЄРМОЛЕНКО, філософ, есеїст, перекладач, доктор політичних студій

volyn.com.ua

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я