Яків Гніздовський (27 січня 1915, с. Пилипче, тепер Борщівський район — 8 листопада 1985, Нью-Йорк) — український та американський художник, графік, кераміст, мистецтвознавець. Його спадщина складає сотні картин і понад 300 гравюр (ксилографії, офорти та ліногравюри). Дві його картини — «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» — прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі. А частина однієї з робіт стала логотипом Інституту українознавства при Гарвардському університеті.
Талант до малювання виявився у Якова ще під час навчання в гімназії: це були невеликі замальовки людей, пейзажів, домашніх тварин. Згодом у Львові він вступив до молодіжного крила Асоціації незалежних українських митців, де його помітили. Едвард Козак залучає його до ілюстрування львівської газети «Новий час» і журналу «Комар». Талант молодого графіка був також оцінений меценатом і великим знавцем мистецтва митрополитом Андрієм Шептицьким, який надав Гніздовському стипендію для продовження художньої освіти у Варшавській Академії мистецтв, де він вивчав живопис та графіку.
Там він зацікавився і ксилографією.
Певного практичного досвіду Гніздовський набув у таборі для переміщених осіб поблизу Мюнхена, де він активно займався графікою як відповідальний художній редактор українського літературно-художнього щомісячника «Арка» та ілюстратор видання «Грань». Крім цього художник працював над афішами, підручниками, рекламою, захоплювався екслібрисами.
У США вперше визнання прийшло до нього 1950 року на виставці графіки в Міннеапольському інституті мистецтв — за дереворит «Кущ» він отримав другу премію.
У США Гніздовський надихнувся японською ксилографією. На своїх роботах із дерева він часто зображував рослини і тварин. Основною причиною цього стала банальна відсутність коштів для оплати натурщиків. Однак те, що спочатку було лише вимушеним кроком, пізніше стало його основною та улюбленою темою.
1954 року відбулася його перша персональна виставка у США. Остаточне визнання майстерності Гніздовського в США відбулося, коли галерея Асоціації Американських Мистців у Нью-Йорку купила 220 відбитків його серії дереворитів «Сосни».
Після 1960 р. Гніздовський уже мав міжнародне визнання: його роботи широко експонувалися в країнах Африки та на Близькому Сході, у Великій Британії, Західній Німеччині, Чехословаччині, Японії. Його гравюри стали темою документального фільму «Вівці в дереві», який одержав нагороду на кінофестивалі в Нью-Йорку.
Пітер Вік, куратор відділу графіки бібліотеки Гарвардського університету, наголошував, що ксилографія Якова Гніздовського є одним із найбагатших і найоригінальніших явищ в американському графічному мистецтві за останні тридцять років.
Я. Гніздовський також був автором статей на художні теми. Його спостереження та думки вийшли в 1967 р. в Нью-Йорку окремою книгою «Пробуджена царівна».
Твори Я. Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Бібліотеці Конгесу США, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії. Деякі його роботи є і в українських музеях, а також у Києво-Могилянській академії.
Цікаво, що Яків Гніздовський виконав екслібрис Harvard College Ukrainian Seminar, частина якого стала логотипом українознавчого інституту у Гарварді. На логотипі центральне місце займає стилізоване зображення Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії після його перебудови у XVIII ст., над яким розміщені три розгорнуті книги з гаслом Гарвардського університету «Veritas» («істина»). Офіційні документи УНІГУ, усі його видання, Гарвардська бібліотека давнього українського письменства, інформаційно-довідкові матеріали донині містять зображення цього логотипу.
Джерело: history.diaspora
Прокоментуєте?
