Андрій Демиденко. Новорічно-Різдвяні дзвони

0
103

(СВЯТКОВИЙ ТРИПТИХ)
І
В день Новоріччя
 
В день Новоріччя
стихають перони.
В день Новоріччя
надіям
підносим вінець.
В мить Новоріччя
як ніколи синхронні –
Ритми годинників
з ритмом сердець.
 
Тож приходь, Новий рік,
Ти у мирі і благості.
І щасливим же будь,
Як Різдвяного дзвону
глас!
Засівай кожен дім –
І любов′ю,
і радістю!
Хай пребуде для нас
Августійший
твій
час!
 

 
Зимонька-зима
Ой пішла зима
В танок,
Вітром дунула
В ріжок,
Заплела узори нам
На вікнах.
Із небесного млина
Сипле борошно
Сповна,
Стеле синє полотно
На ріках.
 
Ой, зима ти білочола, –
Білі пера,
Білі грона.
Ти уся,
Як ружа біла.
І хмільна,
Немов весілля!
 
Не знайти стежок,
Доріг:
Скрізь навкруг
Сріблиться сніг,
Всюди білі
Оксамити.
Тільки полум′я
Калин!
Та заграви
Горобин!
Та червоні снігурі,
Мов квіти.
 
Грона білі,
Празникові
Нам несе зима
Безкрая.
А ще пряники
Медові
Од святого Миколая!
 
В′ється паморозь,
Як хміль.
Гра на скрипці
Заметіль,
В білі сукні вбрала
Ліс і лози.
Місить дивнії
Коржі
В кришталевій,
Ох, діжі,
Наливає в келихи
Морози!
 
Ген хурделиця
Гуде,
Многі літа
В дім веде.
Дід Мороз
Сніжинки меле.
З Новим роком,
Рідна земле!
 
ІII
Пахне Святвечір щастям
Пам′ятаю з дитинства:
Пахне Святвечір кутею,
Пахне Святвечір узваром.
 
Пам′ятаю з дитинства:
Ця ніч – як молитва.
Ця ніч – як причастя.
 
Пам′ятаю з дитинства:
Пахне хата різдвяна,
Світить божественним чаром.
 
Пам′ятаю з дитинства:
Ця ніч – як молитва.
 
Пам′ятаю з дитинства:
Пахне Святвечір ЩАСТЯМ!
 
«Українська літературна газета», ч. 2 (320), 28.01.2022

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я