Борис Пономаренко. Думки

0
101

Прийшла війна в мої думки –
За що така нам кара, люди?
Чому степами, як вовки
Гасають путінські приблуди?
 
Думки про жертви і бої.
Про болі, вибухів загрозу,
Що їх сприймаю, як свої, –
Жену, та вигнати не можу.
 
А серце гнівом клекотить:
– Та ти ж козак, ставай до бою!
Але отямиться за мить:
– Ой, скільки ж років нам з тобою?!
 
— Чужі, без милості вони, –
Вже за вікном полки ворожі!
– Чужих — каратимуть сини,
А ти працюй, роби, що можеш.
 
Бо справжній успіх буде там,
Де є мета… і є дорога.
Де всі разом, і кожен сам –
Кує велику Перемогу.
 
… Ми будем щиро обіймать
Усіх, хто став на захист волі,
Та знаєм, ворога долать –
То наш двобій, то наша доля!
 
 
11.05.2022

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я