Борис Пономаренко: «Пожнеш Росіє те, що вже посіяла…»

0
344

Наш український гнів
 
Гуло громами в небі над столицею,
Де так спокійно й затишно було,
А ти, Росіє, матимеш сторицею
За сльози, кров, за сатанинське зло.
 
А ти, Росіє, зрадою спаплюжена,
Давно зганьбила честь своїх батьків,
Залякана, зґвалтована, одружена
З катюгою, що вже осатанів.
 
Його весь світ давно назвав убивцею,
Який не має в серці співчуття,
Який умився кров’ю українською —
І замахнувся на саме життя…
 
Воно таке тендітне, незахищене,
Бо кожен з волі Господа зростав,
А він собі привласнив право нищити!
І світовий порядок розтоптав.
 
Пожнеш Росіє те, що вже посіяла,
Обравши збожеволілих царів.
Ти завжди нас рабами звати мріяла —
Отримаєш наш український гнів!
 
 
 березень 2022 року

Прокоментуєте?

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Прокоментуйте!
Напишіть Ваше ім'я