«Хоч 30 років для розвитку мови — термін незначний, зміни в ній помітні. По-перше, розширився словниковий склад мови. Адже з’явилися українська армія, український спорт, мова ввійшла до медичного простору, українською почали перекладати іноземні фільми. Чи не першим зазвучав солов’їною серіал «Альф». Нині цей фільм називають першим телевчителем української мови», — сказав він в інтерв’ю «1+1«.
Авраменко нагадав, що двічі за 30 років змінювалася редакція українського правопису.
«Реабілітували вилучену в сталінські часи літеру ґ, обов’язковим став кличний відмінок. Раніше сьомий відмінок іменника називали кличною формою, яку можна було заміняти формами називного відмінка. Як паралельні нині вживаємо форми родового відмінка іменників жіночого роду на м’який приголосний: радости — радості, чести — честі, гордости — гордості. Отже, бодай частково відновили історичну справедливість. Колишні живомовні норми повернули до літературного вжитку. По-третє, зросла кількість носіїв української мови, особливо після помаранчевої революції та Революції гідності», — зазначив Авраменко.
Він помітив, що багато російськомовних батьків із дітьми намагаються спілкуватися українською.
«Я знаю кілька десятків таких родин. Цікавився, що послужило поштовхом до такої позиції. Здебільшого констатують, що українська — мова навчання, ЗНО, мова держслужбовців, радіо й телебачення, тобто мова майбутнього дітей. Звичайно ж, наголошують і на зміні ціннісних орієнтирів: збереження мовних традицій, повага до державної мови, країни та її історії», — каже мовознавець.
Авраменко каже, що в громадських місцях і сфері послуг ще ігнорують державну мову.
«Останнім часом, після того, як закон про функціонування української мови як державної набув чинності, новинні портали рясніють інформацією про конкретні випадки порушення мовних прав громадян. Чому молоді люди, які вивчали в школі державну мову, відмовляються нею послуговуватися на роботі? Напевно, так їх виховали. Отже, нам треба виховувати почуття поваги до державної мови змалечку. І тут допоможуть не стільки закони, скільки тепле слово мами, тата, бабусі, дідуся, доброзичливі настанови вихователя в садочку, учителя, якісна книжкова продукція, високого рівня українськомовне кіно, музика. Якщо пропонувати високоякісний українськомовний продукт, молоді люди самі до нього потягнуться. Тож держава має дбати про це», — переконаний Авраменко.
Джерело: gazeta.ua.
Фото: #книголав
Прокоментуєте?
