МИ З УКРАЇНИ!
В грудях не душі – гарячі жарини,
В кожного воїна серце левине,
Б’єм ворогів ще з часів катерини –
Доброго вечора, ми з України!
Нам в боротьбі помагають і стіни,
Треба, то й кров віддамо до краплини
За Маріуполь і острів Зміїний –
Доброго вечора, ми з України!
Вперто воюєм, не просим заміни,
І, як ординець останній загине,
Сповниться наше бажання єдине –
Доброго вечора, ми з України!
Рідної мови лелієм перлини –
Віра і сила в бою не покине,
Дух наш міцніє щодня, щохвилини –
Доброго вечора, ми з України!
Наші навколо і сонце, й хмарини,
І відчування міцної родини,
Ми повернéмся: – Стрічай, господине!
Доброго вечора, ми з України!
13.04.2022
А ЗНАЄШ…
– А знаєш, коханий, весна вже прийшла на поріг,
І будуть за трохи і листя зелене, і квіти…
І ми вернемо́ся додому з воєнних доріг,
І будем, коханий, від щастя і миру хмеліти…
– А знаєш, кохана, весна вже насправді довкіл,
Вона прилетіла із першими ще журавлями…
– Вона невиди́ма, її не побачиш в приціл,
До неї на вітрі лиш можна торкнутись губами.
– А знаєш, ще будуть і сонце, і небо для нас,
Ще будемо зорі лічити під місяцем, мила…
Хоч ворог лютує, і для сентиментів не час,
Та навіть війна весну побороти не в силах.
– А знаєш, коханий, я вірю у світ без сирен,
Де наші з тобою в любові зростатимуть діти,
Для них я вже вибрала кращі з найкращих імен…
– Так буде, кохана… А нині… давай просто жити…
9.04.2022
СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ
Виють сирени, бо так їм належить –
В небі над Львовом крилаті ракети…
Лічені миті й зірвуться мережі
Багатотисячним: – Як ти і де ти?
Люди до сповіді… Днина квітнева,
Що за хвилину здригнеться й заплаче…
Знаєте, орки, що в львівського лева
Воля сталева, хоч лагідна вдача?
Витремо сльози, схороним убитих,
Зціпивши зуби, загоїмо рани.
Ми ще зуміємо небо закрити –
Все віддамо вам, в боргу не зостанем!
Боже, прости нашу лють до нестями –
Нині на дусі тримає нас віра,
Що не залишимо й мокрої плями
Від сатанинського “рускаво міра”.
19.04.2022
МИ І ВОНИ
Є на світі ми, і є вони,
І від них в нас споконвічні біди –
Наші ненажерливі сусіди,
Душі чорні, наче в сатани.
І вони в нас забирають Дар,
Дар від Бога – в мирі й щасті жити.
Плем’я дике і несамовите
Тільки жде, щоб нанести удар.
Їхня велич – булька дощова,
Лицемірна, підла і роздута,
Їхня лжива “правда” – то отрута,
Обіця́нки їх – пусті слова.
Слава Богу, різні в нас шляхи…
Скинув нині вовк овечу шкіру –
Їм уже не вистачить й Сибіру
З нами розплатитись за гріхи.
Боже, збав від них, іже єси…
Хай в мокшанське пропаде болото
Перегаром дишуча сволота
На усі віки і всі часи…
21.06.2022
АНГЕЛ
Разом двоє удень й вночі,
Нерозлучні вони віднині –
Воїн з ангелом на плечі,
З рідним, видимим, жовто-синім.
Ангел ревно від ран і біди
Вберігає свого героя –
Він на лівім плечі завжди,
Бо на правім беззмінно зброя.
А як воїну бракне сил –
Візьме в руки його навмисне,
І торкнеться губами крил,
І чимдуж до щоки притисне.
… Щось хитнеться на терезах –
Сам вціліє і побратими!
І всміхнеться на небесах
Той Невидимий, що над ними…
30.06.2022
м. Львів
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
