***
Егей, дива! Тут зграя голубів
плете Вкраїні лаври Перемоги.
Ми із запеклих виросли боїв,
й свою Державу ставимо на ноги.
Гамселить Світло темряву з ноги,
й перемагає в трьохсотлітнім герці.
Обабіч тіні згарищ і могил,
та всі, хто там, не відболять у серці.
Несуть пташки нам вісточку Богів:
МИ ПЕРЕМОЖЦІ! Хто б кого не стрінув
знай: кожний з нас достоту захотів
підняти Українську Україну.
***
Инакший світ сьогодні – без весни.
Від болю й сліз у березня знемога.
Він від біди у бруньочці принишк,
сказав: «Прийду, як буде Перемога!»
Бороним землю ми, бо йде війна.
Вкраїна кров’ю пише: «Дай підмоги!»
З крильми, як шмаття, ангел серед нас
у крик: «Я тут! В нас буде Перемога!»
Для куль підніжку ставлять молитви
й латають небо і собі, і Богу.
А люд вкраїнський стягом оповивсь,
гука: «За волю! Йдем до Перемоги!»
litgazeta.com.ua
Прокоментуєте?
