Роман французької письменниці Франсуази Саґан «Чотири кути серця» (The Four Corners of the Heart) опублікували посмертно – але попри припущення, що його могли б завершити інші автори, – він вийшов у світ у незавершеному вигляді. Про це 22 червня повідомило видання The Guardian.
«Чотири кути серця», що виходить цього тижня англійською у видавництві Amazon Crossing у перекладі Софі Р. Льюїс, розповідає історію Марі-Лор, чий чоловік Людовік повертається додому через три роки після руйнівної автокатастрофи, яка залишила його у вразливому психічному та фізичному стані.
Книжка «Чотири кути серця» Франсуази Саґан. Скріншот із сайту www.shakespeareandcompany.com
Книгу знайшов у 2011 році син Саґан, Дені Вестгрофф, через сім років після смерті письменниці у 2004 році. Вона закінчується на кульмінації. Сама Саґан вважала, що в оригінальному рукописі «деякі абзаци повторювалися, сюжет містив багато невідповідностей, деякі речення не працювали, слова були пропущені, і роману не вистачало кінцівки».
Вестгофф раніше зазначав, що коли рукопис відправили французькому видавництву Éditions Plon, «виникла коротка дискусія про те, щоб попросити відомого письменника написати для нього кінцівку». Але він не захотів завершувати роман.
«Я надто поважаю, надто високо ціную його авторку — і людину, яка його написала, мою матір, — щоб відчувати себе компетентним змінювати її твір, додавати до нього щось», — додав він.
Видавництво Éditions Plon опублікувало книгу під французькою назвою Les Quatre coins du coeur у 2019 році. Вестгофф вніс деякі зміни до тексту своєї матері, зокрема вилучив «певні абзаци, які були не більше ніж повторенням значною мірою схожих попередніх уривків», а також «досить довгий розділ з описом дружини Анрі Крессона, який анітрохи не збігався з персонажем, описаним в інших частинах книги».
Роман, визнає Вестхофф, «не вносить нічого особливо нового, ні чогось виняткового» у творчий доробок Саґана: «А проте, роман залишається унікальним, єдиним і безсумнівно невіддільним елементом творчості однієї з найвидатніших письменниць XX століття і, як такий, він вимагає, щоб його прочитали».
Хто така Франсуаза Саґан
Франсуаза Саґан — французька письменниця, драматургиня, сценаристка, кінорежисерка. Авторка понад 40 романів і п’єс, багато з яких екранізовані. Прославилася книгою «Добридень, смутку!» (Bonjour Tristesse!), яку написала у 18 років.
Фокусувалася на тематиці чуттєвих конфліктів і сучасної звичаєвості. Літературний псевдонім запозичила зі сторінок роману Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу», де згадується герцогиня Доротея Саґан.
Книжки Франсуази Саґан. Фото: @chaptersbooks/Twitter
Померла 24 вересня 2004 року від серцево-легеневої недостатності у віці 69 років. За її особистим проханням була похована в рідному містечку Кажарк.
У промові тогочасний президент Франції Жак Ширак сказав: «З її смертю Франція втратила одного з найчуттєвіших та видатних письменників — визначну постать нашого літературного життя».
suspilne.media
Прокоментуєте?
