На фоні літературних скандалів останнього часу помітнішою стає одна річ.
Ніхто з учасників «літпроцесу» не помічає, що міняється сприймання української літератури і української книжки. З вишуканої страви для гурманів вона стає масовим продуктом — зі зростанням україномовних зростає попит на книжки і саме ті, які читає більшість: масовий продукт.
Багато років укрліт було в ніші. Пам’ятаю, як я робила дослідження: по соцмережах знаходила найбільш обговорюваних письменників і вони сердились, що комусь нема місця в двадцятці, а хтось не там, де думав, так от основне, про що я наголошувала, але ніхто не хотів чути — ці найобговорюваніші займали, може, 2% від всього книжкового обговорення в соцмережах, а говорили люди про російські книжки, в більшості — бізнес, кухонна психологія, саморозвиток, жіночий роман, простенький детектив, фентезі.
І от тепер усім треба ці книжки українською — а такого великого сегменту українського авторства поки нема, бо звикли ж до ніші. І нас чекають великі зміни і нові автори і пересортування старих, і то найближчим часом.
Прокоментуєте?
