1 грудня на дев’яностому році померла письменниця Софія Буняк. Цю сумну звістку ми отримали від Елеонори Соловей, яка минулого року впорядкувала книжку мемуарної прози пані Софії “У калейдоскопі долі”. Твір, що ніс особливу, індивідуальну ноту в дедалі ширший оркестр мемуарів українського двадцятого століття, повідомляє smoloskyp.org.ua.
Про непросту, але сповнену подій і сродної праці долю Софії Буняк важко сказати краще, ніж Елеонора Соловей: “У жорна репресій вона потрапила студенткою-першокурсницею львівського педінституту. Відбувала покарання у Новосибірській області. Після смерті Сталіна повернулася в рідні Ланівці на Тернопільщині, згодом опинилася у Москві, де прожила довгий вік, де завжди відчувала себе українкою. Столичне українство, боротьба за створення земляцтва, атмосфера шістдесятих, шістдесятництва, найближче оточення — і ширше коло людей та явищ, захоплень і розчарувань. Привабливий образ тендітної і сильної жінки, що все життя складала іспит на вірність собі і краєві, дружила з багатьма, віршувала, бідувала, трудилася, як бджілка, за найменшої можливості навідувала рідний край, долучалася до місцевого культурного життя. І ніколи на долю не нарікала. Вічна пам’ять, люба Соню, вічний спокій Вашій душі!”
Щиро співчуваємо рідним і близьким пані Софії.
Прокоментуєте?
