Незвичайність цьогорічного конкурсу Всеукраїнської літературної премії імені Ірини Вільде в тім, що він таки відбувся в час війни росії з Україною і що учасники подали книги, у яких — передчуття якоїсь катастрофи, неминучого апокаліпсису.
На жаль, не всі лавреати змогли прибути на церемонію вручення Премії: з певних причин не було володаря третьої премії із Києва Віктора Терена — автора вибраної прози «Рівняння Бога і тріснуті окуляри» (2020) та володарки спеціальної відзнаки Премії на пошанування пам’яті Романа Дідули Неоніли Стефурак з Івано-Франківська (книжка есеїв «Подорожні» (2021). Присутнім на церемонії в Залі літературної слави — лавреатці першої премії Аллі Рогашко з Рівного (роман «Провидець» (2021)) та володарці другої премії Наталці Гомель із Вінниці (повість «Вокзал» (2021)) керівник Львівської письменницької організації Олесь Дяк та голова журі Премії імені Ірини Вільде письменниця Галина Пагутяк — вручили дипломи, нагрудні знаки та грошову винагороду.
А лавреат Шевченківської премії та дослідник творчості Ірини Вільде — Роман Горак, який знав знамениту авторку «Сестер Річинських» особисто, поділився спогадами про письменницю й подарував лавреаткам власні книги з автографом.
Оскільки цьогоріч минуло 15 літ, як була заснована літературна премія, члени журі почастувати товариство ювілейним тортом, а лавреатки задмухали на ньому півтора десятка свічок.
Пресслужба Львівської обласної організації НСПУ
Прокоментуєте?
