5 березня в Камінній залі Будинку письменників відбувся творчий вечір народної артистки України Раїси Недашківської.
Відкрив вечір голова НСПУ Михайло Сидоржевський. Щирими й теплими словами він окреслив талановитий творчий шлях видатної акторки і зазначив, яке важливе місце в українській культурі займає її непересічна особистість.
Раїса Недашківська добре відома шанувальникам українського кіно за кінострічками «Лісова пісня» (1961) – роль Мавки; «Вавилон XX» (1979) – роль Рузі; «Сад Гетсиманський» (1993) – роль матері Чумаків; «Роксолана» (1995 – 2003) – роль пані Лісовської; «Посмішка звіра» (1999) – роль Кіри Іванівни тощо.
На вечорі пані Раїса втілила на імпровізованій сцені драматичний етюд Лесі Українки «Йоганна, жінка Хусова», майстерне виконання якого глядачі оцінили бурхливими оплесками.
До чарівного дійства приєдналася народна артистка України Людмила Марцевич, добре відома шанувальникам музики виконанням найскладніших творів класичної спадщини, а також – сучасних композиторів. Вона розповіла про неабиякий хист Лесі Українки до гри на фортепіано, котрій хвороба, як відомо, не дозволила стати професійним музикою. Пані Людмила порівняла долю піаніста з долею коваля, бо така робота – надто виснажлива і потребує не лише духовних, а й фізичних сил. Вона виконала частину «Місячної сонати» Людвіга ван Бетховена, а також частину його «Патетичної сонати». Публіка відреагувала на її гру дуже тепло, а насамкінець видатна піаністка зіграла романтичний «Вальс № 7» Фредеріка Шопена.
На вечорі Раїса Недашківська із глибоким жалем розповіла про втрати найближчих своїх друзів, які нещодавно пішли у засвіти, а це – композитор Володимир Губа (1938 – 2020) і художник та композитор-авангардист Юрій Зморович (1946 – 2021). Згодом пані Раїса прочитала чималий уривок із балади Тараса Шевченка «Причинна», а насамкінець виконала твори Ліни Костенко, яка цьогоріч святкуватиме 90-річний ювілей. Зокрема прозвучали у виконанні Раїси Недашківської вірші Ліни Костенко «Стоїть у ружах золота колиска…», «Ставить осінь на землю свою золоту жирандоль…», «Осінній день, осінній день, осінній!», «Красива осінь вишиває клени…» та інші.
Глядачі й незчулися, як цей затишний і вельми цікавий творчий вечір добіг кінця, а старовинні вікна Камінної зали щільно затулила своїми крильми сиза пташка тихої весняної ночі.
Натхненницею й організатором цього мистецького дійства стала директор Будинку письменників Ніна Шаварська.
Пресцентр НСПУ
Прокоментуєте?
