Новий номер журналу «Локальна історія», присвячений біографії та аналізу творчості українського поета і дисидента Василя Стуса, презентували у київській Книгарні Є. Про це повідомила кореспондентка Читомо.
У презентації взяли участь: Віталій Ляска — співзасновник та головний редактор журналу «Локальна історія», кандидат історичних наук, Юрій Пуківський — заступник головного редактора журналу «Локальна історія», кандидат історичних наук, Тетяна Волочай — директорка Благодійного фонду «МХП-Громаді», за допомогою якого вдалося надрукувати журнал. Модерувала зустріч репортерка та авторка документальних книг Віра Курико-Агієнко.
Також до презентації долучилася Марія Стус — рідна сестра поета, чиї спогади ввійшли до цього номера журналу «Локальна історія».
Головний редактор і співзасновник журналу «Локальна історія» Віталій Ляска розповів, що це єдиний історичний журнал в Україні. Творці журналу намагаються розповідати про минуле і сучасне зрозумілою мовою: «Зазвичай історики пишуть для істориків, ми ж намагаємось це змінити, щоб кожна людина, яка цікавиться історією, могла прочитати наші матеріали і зрозуміти історичні події та контекст».
До цього номера журналу «Локальної історії» увійшов репортаж Віри Курико-Агієнко з рідного села Василя Стуса Рахнівка на Вінниччині «Міліція Стуса посадила, міліція хоче його реабілітувати» про невеликий музей поета, який власноруч створив у 1997 році керівник вінницької міліції Віктор Тяжлов. 27 років музеєм опікується колишній міліціонер і постійно намагається розширювати фонди, розвивати музей. У цьому йому допомагає Благодійний фонд «МХП-Громаді».
У номері є спогади рідної сестри Василя Стуса Марії «По два краї столу». Під час презентації пані Марія також поділася спогадами дитинства і розповіла, що вона старша за брата на 1 рік, хоча в документах йдеться про 3 роки. Виявляється, батько додав 2 роки Марії в документах, щоб вона пішла до школи.
У номері є розмова із сином Василя Стуса Дмитром, який розказав про боротьбу і дисидентство батька. Головний редактор журналу Віталій Ляска каже: «Я раніше не розумів, яке значення мають для сучасної України дисиденти. Мої батьки були молодими у часи Стуса. Тепер я розумію, що дисиденти — це тяглість української історії від визвольних змагань, Розстріляного Відродження, через дисидентів до нашої Незалежності. А Василь Стус — дуже показова фігура в історії дисидентства. Нам важливо говорити про нього зараз».
До номера увійшли матеріали істориків, які хронологічно розказують біографію Василя Стуса в контексті часу — стаття «Отак живу: як мавпа серед мавп: боротьба Василя Стуса» Радомира Мокрика. Також розмова Анни Олійник з італійським дослідником українських шістдесятників Сімоне Атілліо Беллецца про його працю «The Shore of Expectation: A Cultural Study of the Shistdesiatnyky» і рішення досліджувати українських дисидентів.
Українська літературознавиця, сучасниця Василя Стуса Елеонора Соловей поділилася своїми спогадами про поета у матеріалі «Ліки від мітологізації». До номера увійшли також нотатки письменника Олеся Ільченка, який допомагав французькому славісту Жоржу Ніва перекладати поезію Стуса французькою мовою і розуміти її.
Український публіцист Віталій Портніков написав колонку «Світ Медведчука», у якій дослідив стосунки Василя Стуса зі своїм адвокатом і стан судової системи у часи Стуса. Автор праці «Справа Василя Стуса» Вахтанг Кіпіані написав матеріал «Ми в боргу перед Василем Стусом», який теж торкається стосунків Стуса і Медведчука.
На питання, чому героєм номера став Василь Стус, головний редактор журналу Віталій Ляска відповідає: «Ми часто робимо номери журналу, присвячені якійсь темі: Другій світовій війні, абощо. Ідея створити номер про Василя Стуса була у нас довго, а зараз ми змогли її втілити в життя».
Заступник головного редактора Юрій Пуківський додає, що у номер не вдалося помістити все те, що хотілося розказати про Василя Стуса, на 96 сторінках зібрали лише найважливіше і найцікавіше про поета і дисидента.
Наклад журналу складає 4 000 примірників, його можна передплатити у редакції або придбати у книгарнях.
Як повідомлялося, раніше на честь Василя Стуса створили FVP-дрон. У 2023 році творчий архів Василя Стуса оцифрували, а також оприлюднили документальний фільм про нього.
Чільне зображення: Локальна історія
Олена Лисенко
chytomo.com
Прокоментуєте?
